Вас вітає бібліотека-філія №2 Центральної бібліотеки Полтавської МТГ.
Читай - змінюй стиль життя!
З днем працівників видавництв
Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки
-
Видавнича
справа — дуже захоплююча та творча сфера діяльності. Складання макетів, підбір
кольорової гамми, верстка. Видавці — справжні чарівники, що надають словам і
зображенням відчутну форму. День працівників видавництв, поліграфії і
книгорозповсюдження — професійне свято України. Відзначається щорічно в останню
суботу травня.
Видання книг
– це важка праця, що вимагає не тільки високого професіоналізму, але й творчого
підходу. Адже кожна книга має свій характер, який необхідно розпізнати і
відобразити в оформленні. Так нехай життя працівників видавництв і друкарень
буде таким ж різноманітним, як книги, які вони друкують.
Першою
українською друкарнею можна вважати краківську друкарню Швайпольта Фіоля, в
якій у 1491 році з'явилися перші книги, надруковані кирилицею. Друкарня Фіоля
видавала книги для України і суміжних країн, вона почала видання книг на
кирилиці в тій формі, яку продовжили друкарні в Україні.
Першу
друкарню в Україні заснував у Львові Іван Федоров. Вона діяла протягом
1573-1575 рр. А першою виданою на українських землях книгою став «Апостол»
(1574 р.), який історично започаткував розвиток друкарства в Україні.
Справжнім
шедевром друкарського мистецтва стала Острозька Біблія, завершена в 1581 р.
Острог став також першим в Україні центром видання тогочасної публіцистики, яку
пізніші дослідники назвали «полемічною літературою». Одним з осередків
книгодрукування в Україні була Києво-Печерська Лавра. Заснована в 1616 р.,
Київська лаврська друкарня працювала три сторіччя.
Крім
друкарень кириличного шрифту, в Україні працювали і латинсько-польські: першою
була невелика друкарня у Львові, що діяла в 1592 - 1602 р. Головними центрами
видавничої діяльності були великі торговельні міста - Київ, Львів, Острог: тут
були не лише кадри ремісників, книжників, редакторів, але й можливості ширшого
збуту. При великих друкарнях були свої книгарні. Книжки продавали також
працівники друкарень, купці і крамарі, які розповсюджували книги разом з іншими
товарами.
Був
в Україні і негативний досвід руйнації книговидання, починаючи з 1720 р., коли
Всеросійський імператор Петро І заборонив своїм указом книговидання українською
мовою.
В
даний час перед українською книгою і тими, хто займається її розповсюдженням,
постала інша серйозна проблема - ринкові відносини. Щоб видавати книжку, треба
розуміти її цінність, треба вміти її
берегти і передавати з покоління в покоління. Це вічний духовний скарб народу.
Коментарі
Дописати коментар