Всесвітній день журавля

Його життя – це музика і пісня

(Юрію Рибчинському -  75 )

22 травня 1945 р. у Києві, на Подолі,  в родині Рибчинських народився син Юрій - український поет, драматург, сценарист, заслужений діяч мистецтв України, один із основоположників сучасної української естрадної пісні (сам поет називає себе "дитям Перемоги").

Малий Юрко ходив у садок, навчався в художній школі, впродовж десяти років (починаючи з 1958 р.) стрибав з жердиною, і до тепер є уболівальником "Динамо". З дитячих літ був імпульсивним, не знав, що може витворити наступної хвилини, його вчинки були неординарними.

У восьмому класі попри захоплення живописом, спортом та театром зацікавився Юрій Рибчинський і літературною творчістю та написав свій перший вірш. Взагалі перші поетичні спроби Юрія були для батьків несподіваними, адже чоловіки з родини Рибчинських мали схильність до малювання, а батько сподівався, що син піде по його — фінансовій — лінії. Приблизно в цей час юний поет познайомився з Лесем Танюком (який навчив Юрія азів поетичної майстерності, по-справжньому відкрив українську культуру. Вірші дев'ятикласника Юрія друкувалися в республіканській пресі.

Після закінчення школи Юрій вступив до Київського університету імені Тараса Шевченка, де вперше спробував написати текст для пісні.

Якось викладачка вузу Асовецька показала Юрію гороскопи складені Крафтом, де було написано, що хлопчик, який народився 22 травня 1945 р., все життя займатиметься музикою – тоді з цього Рибчинський тільки посміявся. Згодом твори вісімнадцятирічного Юрія Рибчинського з'явилися в популярному журналі "Юність" та газеті "Комсомольская правда". Відтоді ім'я Рибчинського стало відомим далеко за межами України. В 1964 р., після смерті матері, в творчості Юрія стався перелом - все наносне відлетіло і поет знайшов себе - свій напрям, свій словник, свою образну систему.

А далі (1967 р.) була армія, де поет-пісняр Юрій Рибчинський та композитор Ігор Поклад опинилися в одному армійському ансамблі. Тоді і написали свою першу пісню "Глаза на песке", яку віддали популярній радянській співачці Тамарі Міансаровій. Рибчинський та Поклад і досі хоч одну пісню на рік пишуть разом.

1971 р. на Буковині поет познайомився з Володею Івасюком (обидвоє прагнули піднести українську естрадну пісню на якісно новий рівень, відступивши від сентиментальності, але залишаючись у річищі кращих зразків народної пісні). Разом вони написали дві пісні "Кленовий вогонь" та "У долі своя весна". Юрій Рибчинський присвятив Івасюку кілька віршів - "Минає день, минає ніч" (разом з Миколою Мозговим), "Скрипка грає" (з Ігорем Покладом), реквієм "Пісня пам'яті" (з Геннадієм Татарченком). А на концерті до 55-ти річчя Івасюка поет прочитав свій вірш "Я — велетень з блакитними очима".

У 70-ті роки практично щороку Юрій Рибчинський був лауреатом всесоюзного конкурсу "Пісня року".

Перший диск поета з кращими піснями українською та російською мовами вийшов 1994 р. в Москві, однак тираж до України не дійшов.

1995 р. Юрію Рибчинському присвоєно звання Заслуженого діяча мистецтв України. З 1998 р. по 2000 рік поет був Радником Президента України з питань культури. 2000 р. Юрія Рибчинського удостоєно звання Народного артиста України. 2009 р. за особливий внесок в російськомовну драматургію Юрію Рибчинському вручили Гоголівську премію (загалом у доробку поета сім п'єс, написаних російською мовою, серед них - "Біла ворона" та "З днем народження, Едіт Піаф" стали рок-операми на театральних сценах).

З роками зростали популярність й авторитет Юрія Рибчинського, розширювалося коло композиторів, з якими він працював. Загалом їх понад 150 - свого часу на шляху долі з'явилися Вадим Ільїн, Ігор Шамо, Едуард Ханок, Максим Дунаєвський, Євген Крилатов,  Ігор Демарін... Паралельно поет працює і з ветеранами — з Олександром Злотником, Аркадієм Укупником, Ігорем Крутим... Отже, одночасно працює мінімум з 10–15 композиторами — українськими, грузинськими, білоруськими, російськими.

Пісні поета в різні часи виконували: Ніна Матвієнко, Назарій Яремчук, Василь Зінкевич, Софія Ротару, Любов і Віктор Анісімови, Таїсія Повалій, Наталія Бучинська, Наталія Могилевська, Руслана Лижичко, Павло Зібров,       

Тамара Гвердцителі, Валерій Леонтьєв, Олександр Малінін, Лоліта Мілявська... Юрій Рибчинський також наділений талантом відкривати нові імена. Пісень, музичних номерів зі спектаклів, кінофільмів, мюзиклів, рок-опер разом є понад 3000, усі вони популярні, а кожна десята пісня — шлягер!

Поет концентрує увагу на позитивах, в першу чергу його цікавлять якісь нові напрями — коли молоді люди роблять те, чого ще не робили, і до того ж цікаво.

Його вірші "Шлях до Тараса", "Мова, наша мова", "Стара актриса" вивчають школярі в школах.

З легкої руки поета популярні співаки колишнього СРСР заспівали по-українськи - Тамара Гвердцителі Олександр Малінін, "Пэсняры", "Самоцветы" ...

З більшістю пісень поета, які стали популярними, пов'язана якась історія, емоційний стан, певний відрізок його життя. На його піснях "Дикi гуси", "Тече вода", "Кленовий вогонь", "Зелен клен", "Минає день" "Белая ворона", "Пилигримы", "Виват, король!"... виросло не одне покоління слухачів.

Добре запам'яталися поету перемоги на міжнародних конкурсах виконавців, що співали його пісні: Софія Ротару перемогла з піснею "У долі своя весна" в Сопоті, Наталя Могилевська — з піснею "Єрусалим" на "Слов'янському базарі" у Вітебську...

Серед виконавців до вподоби поету є Джонс, Карел Готт, Енгельгердт Хампердінк, Софія Ротару, Земфіра, "Пэсняры"... Талановитими виконавцями української естради вважає Ніну Матвієнко, Євгенію Власову, Катю Бужинську, Олю Крюкову, Наталю Бучинську, Руслану, Вікторію Васалаті, Василя Зінкевича, Іво Бобула, Віктора Павліка, Олександра Пономарьова.

Його дім не можна уявити без книг (найбільшим скарбом для поета є бібліотека, яку започаткував батько, надає перевагу Лорці, Плужнику, Антоничу, Маяковському, Цветаєвій, Костенко...), тварин (з дружиною Олександрою дуже люблять котів, собак, птахів; були в них і пудель, і дратхаар, і кавказька вівчарка), квітів, друзів (домівка мусить мати добру енергетику завдяки друзям) та музики (вдома дуже часто лунає класика - Бах, Моцарт, Верді, Россіні, Чайковський).

Поет мріє писати ще багато мюзиклів, рок-опер, пісень, поетичних книжок. Але коли бачить, що майже все задумане втілив, то переважає радісне почуття, що недаремно прожив ці роки, написав пісні, які стали популярними, народними, на них ростуть покоління!

У роботі поет завжди намагається бути неформатним і неформальним, та дуже прискіпливим, інколи змушує свого співавтора писати 20–30 варіантів, але й собі не попускає, шліфує вірш доти, доки не переконається, що цей варіант має право на життя.

Юрій Рибчинський: "Якщо тобі Господь дав якийсь талант — значить, ти вибраний. І якщо ти розпорядишся цим Божим даром заради грошей, квартири, влади, то кара буде серйозною. Мені хотілось би навіть в день своєї смерті написати якийсь твір, а не вмерти міністром чи президентом. Я не для того живу!"