Огляд циклу оповідань Панаса Мирного «Як ведеться, так і живеться»
13 травня 1849 року народився Панас Мирний – літературний
псевдонім Панас Якович Рудченко.
Розпочавши з традиційних для літератури половини XIX ст. оповідних жанрів,
пізніше він створив великі епічні полотна, які склали цілий етап у розвитку
української літератури.
Йому належить також визначне місце і у розвитку української мови.
Відомі драма
«Лимерівна», комедія «Згуба», містерія «Спокуса» та інші.
В цьому році ми відзначаємо 171-річницю від дня народження Панаса
Мирного.
Панас Мирний зробив великий вклад у розвиток напрямку реалізму
української літератури середини ХІХ початку ХХ століття.
Твори Мирного не тільки розповідають про факти, явища, процеси,
вони хвилюють читача долею своїх героїв, впливають на емоції, що посилює їхнє
пізнавальне значення, а разом з тим і виховне.
Зокрема до таких творів відноситься цикл оповідань «Як ведеться,
так і живеться».
До циклу входять сім оповідань: «День на пастівнику», «Батьки»,
«Дома», «У школі», «Брат і сестра», «Панич», «Татарин братик, татарин». Перші
два оповідання були опубліковані за життя Панаса Мирного в альманасі «Рада»,
оповідання «Дома» та «У школі» побачили світ в 1928 р., решта – тільки 1951 р.
Про роботу над циклом «Як ведеться, так і живеться» Панас Мирний
писав у листі до М. П. Старицького 1882 р.:
«Колись малась думка у таких обрисках подати
(як Щедрін у «Семействе Головлевых») цілу низку народних типів від дідів аж до
сього часу, зв’язавши їх докупи однією ідеєю: як з покоління до покоління
винародовлювались наші найталановитіші люди і як тільки освіта посліднього часу
знову довела внуків до того погляду, що вся робота батьків була одна тяжка
помилка, і як вони знову привернулись до народу. Я не залишив зовсім сії своєї
праці, оже на який час все-таки її одкинувся. А проте є, кажу, у мене обрисків
зо два…»
Роботу над
циклом Панас Мирний так і не завершив. Сам автор визначав ідеєю циклу подання у «обрисках» низку народних типів. Попри
незавершений статус циклу оповідань «Як ведеться, так і живеться», має
естетичну цінність. У творі змальована актуальна тема для українського
читача — життя його народу. Дослідження образів, які створює автор на
сторінках своїх оповідань дає змогу повноцінно зрозуміти специфіку поведінки,
менталітету української людини. Огляд повсякденності минулих і теперішній
поколінь відображає зміни, які відбулись у колективній свідомості і елементи,
які у ній залишаються.
Написавши
«День на пастівнику», «цей прекрасний психологічний етюд», Мирний пише оповідання
«Батьки», де прагне розповісти біографію представників старшого покоління
Грицаїв – батьків маленьких героїв першого оповідання.
«День на
пастівнику», і «Батьки» були остаточно опрацьовані Панасом Мирним і переписані
начисто.
Отже, план
циклу спочатку був такий: «День на пастівнику» – «Батьки» – «Брат і сестра» –
«Панич» – «Татарин братик, татарин».
У процесі
роботи над твором задум письменника дещо змінювався.
Очевидно, письменник
збирався опустити «Батьки». Про це свідчить також та обставина, що оповідання
«Дома» позначене цифрою «2» (першим повинно було йти «День на пастівнику»).
Наступне за змістом оповідання «У школі» йде під № 3. Четвертим у цій редакції планувався образок
«На службі» (позначено цифрою 4), що являє собою варіант оповідання «Панич».
Він не був закінчений, розповідь уривається
десь посередині.
Таким чином,
з певною долею вірогідності можна вважати, що робота над іншим варіантом ішла
за таким планом: «День на пастівнику» – «Дома» – «У школі» – «На службі».
Отже, пронизані
гуманістичними ідеями, його твори виховують почуття людької гідності, повагу до
людей праці, а відтак і до самої праці, непримиренність до всяких проявів кривди,
лицемірства, відразу до паразитичного життя, неробства.
Знайомство з постаттю
Панаса Мирного теж містить у собі чимало повчального. Ми захоплюємося цільністю
і духовною силою письменника, непохитністю і постійністю його, в своїх ідейних
переконаннях, невтомністю і працьовитістю, надзвичайною особистою скромністю,
байдужістю до слави.
Коментарі
Дописати коментар