БІБЛІО КРАЇНА

  Бібліотека-філія №2 продовжує знайомити гостей нашого міста з   улюбленими мальовничими куточками Полтави. Помандрували сьогодні Петровським та Сонячним парками, та розповіли   декілька цікавих фактів пов’язаних з історією парку ім. Івана Петровича Котляревського. Парк ім. І. П. Котляревського — пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1969 р.). Розташований на південь від центральної частини Полтави, між вулицями Європейською, Раїси Кириченко та Остапа Вишні. Закладений на 5 га в 1936 р. на місці колишнього старого міського кладовища, яке із забудовою Полтави опинилось майже в центрі міста. На території парку — могила І. П. Котляревського — пам'ятка історії, місце поховання українського письменника та драматурга. Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища, поблизу дороги на Кобеляки. Перший цегляний надгробок на могилі у 1839 року за свої кошти побудував друг поета, полтавський вчитель С. П. Стеблін-Камінський. До 100-річчя з дня народження І. П. 

  Перегляд документальної стрічки «Томек В» (Польша, 2004 р.) – зачепив актуальні проблеми експлуатації дітей, адже експерти б’ють на сполох, бо дитяча праця стала способом виживання для багатьох родин.   Традиції використання дитячої праці беруть початок з історії. Ймовірно, працездатні діти були залучені в родинну працю ще в первісних суспільствах. Дитяча праця привертає все більшу увагу на міжнародному рівні, і нині в усьому світі вона визнана як вирішальний фактор, що характеризує експлуатацію та порушення прав дітей. Трудова експлуатація дітей ні в якому разі не сприяє сталому й економічному зростанню. ООН та Міжнародна організація праці розглядають дитячу працю як експлуатацію. Одна з основних причин, які змушують дітей працювати, полягає в тому, що від цього залежить виживання їх сімей та їх власне виживання. Важливу роль відіграє воля дорослих, які можуть використовувати незахищеність дітей у своїх цілях. Також відіграють певну роль соціальні та культурні традиції. При ц

  Цього року продовжує свою роботу Ранковий бібліотечний кінотеатр для ВПО та всіх, хто любить   старе добре кіно. Шанувальники ретрофільмів змогли черговий раз насолодитись прекрасною кінострічкою 1968 року з Джиною Лоллобриджидою в головній ролі. Акторка померла 16 січня 2023 року у Римі в 95-річному віці, тож вшановуючи пам’ять чарівної Джини, на заході згадали яскраві моменти з її біографії. Найкрасивіша жінка у світі Джина Лоллобріджида була сценаристом та режисером. Унікальна краса принесла їй славу секс-символу, а добре серце показало багатий, багатогранний внутрішній світ. За стрічку «Доброго вечора, місіс Кемпбелл», яку подивились сьогодні, Джина Лоллобриджида була номінована на премію «Золотий глобус» (1969 р.) як краща актриса.   Глядачі від душі повеселилися над комічними ситуаціями в фільмі, та переконалися в неперевершеності таланту акторки. Загалом у фільмографії актриси – понад 60 фільмів, її вважають однією з найуспішніших акторок 50-60-х років. Її партнерами

  У критичні моменти української історії народ завжди звертається до тих своїх провідників, на мудрість і рішучість котрих сподівається в боротьбі за національне визволення. Віра Симона Петлюри   в перемогу української справи – непохитна. Такою людиною дорожить, пишається кожна нація. Україна поки що не відкрила повністю велич і геніальність Петлюри як особистості, тож знайомимо читачів з літературою, історією, тими книжками, що є у фонді бібліотеки, і які є обов’язковими до прочитання, особливо в теперішній час. Симон Васильович — лицар чину, але й жива людина, в житті якої були прорахунки і невдачі, але яка вперто йшла до своєї мрії — української незалежності. Цікаво, що й досі Петлюра не реабілітований, йому приписують злочини проти людяності, зраду своїх союзників та покровителів, масонську змову... Але він зупинив російську навалу, коли українська державність робила перші свої кроки. Про це і багато іншого пропонуємо дізнатись з видання Віктора Савченко «Симон Петлюра». У книзі

  Мистецтво доречне завжди – 80 років від дня народження Раїси Недашківської 17 лютого відзначає свій ювілей Раїса Степанівна Недашківська   – легендарна українська акторка театру та кіно, народна артистка України, громадський діяч, кавалер Ордена княгині Ольги.    Раїса Недашківська створила багато прекрасних жіночих образів у фільмах «Лісова пісня», «Телефоністка», «Подорож у квітень», «Сон», «Помилка Оноре де Бальзака», «Гадюка», «Голос трави», «Роксолана» та багатьох інших. Недашківська підкоряла сцени всього світу, знімалась у багатьох фільмах, виставах. А почалося все з «Лісової пісні»… Коли режисер стрічки Віктор Іларіонович Івченко запросив 17-річну дівчину на головну роль Мавки, Раїса запевняла, що вона - актриса іншого плану, з її слів «драмо-героїчна», але саме після тієї ролі і розпочалося її славне, справді героїчне життя і разом з ним творчість, яка викликає захоплення не лише української, а й світової публіки. Її називають «першою Мавкою в кіно» . За час своєї кар’

  В бібліотеці-філії №2 відбулась зустріч користувачів бібліотеки з учасниками «Творчого ковчегу Полтава». Послухати сучасну поезію від полтавських авторів зібралось чимало охочих. 5 учасників клубу чудово поспілкувалися з аудиторією на творчому вечорі. Особливу вдячність висловлюємо представницям молодіжного крила клубу - керівникові танцювального колективу при ОЦЕВУМі Олені Гринь за прекрасне виконання індійського танцю, поетесі й актрисі народного театру на Павленках Анастасії Світісі за артистичне читання її віршів та за акапельний спів. Анастасія прочитала свій вірш про Жанну Д'арк, який вона написала ще до війни, коли навчалася в музичному училищі, і який, як зауважила, перекликається змістом з драматичними подіями сьогодення, що стосуються вже не Франції, а України... Вдячні також популярному поетові Олегу Шапошнікову за його неповторні вірші. І, звичайно пані Наталії Жовнір – полтавській поетесі, письменниці та журналістці за   читання віршів, оптимістичних та позитивних.