Літературний календар
Любов Пономаренко
(До 65 річчя від дня народження української
письменниці)
Любов
Пономаренко – одна із яскравих і самобутніх українських письменниць,
неперевершений майстер неоімпресіоністської новели.
Пономаренко Любов Петрівна народилася 25
травня 1955 року в селі
Іванківці
Срібнянського району на Чернігівщині. Батько дівчинки, Петро
Йосипович
Кириченко, викладав математику, а мати, Мотря Пилипівна,
біологію
та хімію. Батьки рано прищепили їй любов до рідного слова й
читання,
заохочували потяг до творчості.
Закінчила Ніжинський державний
педагогічний інститут ім. М. В. Гоголя.
Усе
життя письменниці пов'язане з філологією: працювала вчителем російської мови й
літератури на Срібнянщині, у редакціях газет Чернігівщини та Полтавщини. Нині
письменниця живе в м. Гребінках Полтавської області, працює власним
кореспондентом обласної газети «Зоря Полтавщини».
Ще
в ранньому віці проявилося поетичне обдаровання Любові Пономаренко.
У
літературу Любов Пономаренко входила як поет.
Опівночі
Боляче
буває пам’ятникам:
За
чорними косами
Недолюблених
красунь,
За
сивими косами
Материнськими.
***
Геометрія
І
знов геометрія,
Знову
Піраміди
– об’єм щоб знайти,
Треба
брати добуток основи
І
третину її висоти.
Та
задача проста і практична
Щось
ніяк не дається мені...
Чи
промчала любов по дотичній,
Чи
летить іще десь з далини.
***
Купаються
верби...
В
очереті сорочки поскидали,
Сміються,
хлюпочуться,
А
з-за крутого берега
Малим
безштаньком місяць виглядає.
***
Пусти
мене в поле, мамо,
Туди,
де скирти
Сплять
до сонця головами,
А
вітер ходить навшпиньках,
Аби
не розбудити.
***
У
Малої Ведмедиці зболять лапки,
Приляже
над нашою хатою,
А
дід у вуса всміхається:
-Зоряна
ніч прийшла...
Зорі
в квітні – на врожай багатий.
Серце стікає печаллю.
Прозу
почала писати з 1980 р. Як зізнається письменниця, для неї література є
порятунком, Вічним Містом, до якого поривається впродовж усього життя.
У
творчому прозовому доробку Л. Пономаренко є низка повістей та оповідань, які
виходять друком не лише в Україні, а й у Німеччині та Японії. Та передовсім
уражають і дивують її лаконічні оповідання з небуденним внутрішнім напруженням
та енергетикою, у яких авторка досліджує складні питання сьогоднішнього буття,
тонко відчуває людську душу.
Найвідоміші
твори: «Тільки світу»,
В 2013
році її книга "Синє яблуко для Ілонки" була висунута на здобуття
Національної премії України ім. Тараса Шевченка.
Літературні премії
1998
Літературна всеукраїнська премія
"Благовіст" за серію оповідань.
2000
Міжнародна недержавна україно-німецька
літературна премія імені Олеся
Гончара за книжку "Дерево облич".
2005
Полтавська обласна премія імені Панаса Мирного
за книгу
"Ніч у кав'ярні самотніх душ".
2012
Полтавська обласна премія імені Леоніда Бразова
за книгу "Помри зі мною".
2014
Лауреат перемії журналу "Березіль" за
оповідання "Гніздо ремеза».
«Помри зі мною»
Проза Любові Пономаренко – це проза вразливого
і зрячого серця, проза яскрава, густа, образна, лаконічна і вишукана за формою.
На ній лежить і світиться виразна й переконлива ознака талановитості авторки,
її своєрідного світобачення й світосприйняття. У кожному рядку письменниці
відчувається чесність перед собою, людьми, життям і світом, у якому живемо.
«Дерево облич»
Драматичні долі героїв - то різні періоди
життєвих шляхів як самої письменниці, так і близьких їй людей - друзів,
сусідей, знайомих. Майстер прози у "Дереві облич" переплела реальне і
незвичайне, що й дає право ствердити: це книга про багатьох з тих, кого читачі
разом з авторкою любили й люблять...
«Синє яблуко для Ілонки»
Любов Пономаренко — одна із яскравих і
самобутніх українських письменниць, неперевершений майстер неоімпресіоністської
Коментарі
Дописати коментар