Читає мама, читає тато, читаю я... ( до Дня родини)
Духовне відродження в українській родині неможливо уявити без впливу книги, бо саме книга є одним з активних чинників виховання: культури спілкування, моралі, духовних цінностей, національної свідомості, любові до рідного краю та мови. Народна мудрість говорить – "Дім без книги – день без сонця". Класики та сучасні автори залишили чимало порад та власних традицій щодо спільного читання. Видатний класик Іван Франко наголошував на тому, що спогади про спільне читання з рідними залишаються на все життя. Він писав: "Тисячі речей у житті забудеться, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті". Здавна в українських родинах була чудова звичка – читати вголос. Таке сімейне читання об’єднувало родину. Батьки починали знайомити своїх дітей з книгою вже з перших років життя, вчили їх спочатку слухати книгу, запам’ятовувати, переживати з улюбленими героями, роздумувати над змістом прочитаного, розрізняти добро і зло, формувати ...