БІБЛІО КРАЇНА

  Чудові миттєвості спілкування сьогодні подарували Юлія Стиркіна, Людмила Костенко, Наталія Жовнір, Олег Шапошніков, Ігор Нікітін та Олександр Котляров. До учасників клубу приєднався Борис Беззубко, доцент Донбаської національної академії будівництва і архітектури, що тепер проживає в Полтаві, та проявляє зацікавленість до творчості. Творчий ковчег Полтава – це особлива атмосфера натхнення і затишку, яка допомагає кожному з нас іти далі в такий складний час і надихає на подальшу роботу. Це пора, коли зупиняється час і лунає тільки музика і поезія (тепер ще і …танці !). Скільки чудових композицій, щойно написаних віршів, та тих, що вже встигли стати улюбленими, почули сьогодні. Тема весни була основною, але не обійшлося і без гіркого присмаку війни, що зазвучала у нових піснях Ігоря Нікітіна. Але на цьому не зупиняємося, плануємо вже нові проекти, новий розвиток нашої діяльності, попереду ще багато цікавих творчих зустрічей та вечорів, але про це далі буде…

Старе, добре кіно породжує в нас справжні почуття, мабуть тому проект Ретрокінозал так багато років користується популярністю серед користувачів бібліотеки-філії№2. Сьогодні наш Ранковий кінозал приймав внутрішньо переміщених осіб та порадував аудиторію старою італьянською кінокомедією.   «Хліб, любов і фантазія» (Італія, 1953) - романтична стрічка Луїджі Коменчіні, що вийшла на екрани Італії 22 грудня 1953 року. Одна з перших повоєнних італійських «народних комедій», які мали великий успіх як у самій Італії, так і по всій Європі. У ній знялася ще молода тоді, але вже відома актриса Джина Лоллобріджида, а також популярний актор і режисер Вітторіо де Сіка. Стрічка відзначена призом «Срібний ведмідь» на Берлінському кінофестивалі 1954 року. Наступного, 1954 року вийшов фільм Луїджі Коменчині «Хліб, любов і ревнощі», з тими самими персонажами і з тими самими акторами — продовження історії, розпочатої у попередньому фільмі. Всі події, що розгортаються в кіно, виглядають максимально

  Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це його слава. Тож честь і слава українському народові, що створив ці пісенні скарби, якими можемо з гордістю ділитися з людством, викликаючи в нього подив і захоплення. Велика вдячність колективу  «Берегині»  і  бурхливі оплески  від глядачів, відвідувачів бібліотеки за весняний концерт "Весна як жінка, жінка як весна", за гарний настрій, за посмішки, за  чудову музику!

  В очікуванні весни, теплих   сонячних днів, сьогодні в нашій філії відбувся музично-літературний вечір. Зібрались учасники Творчого ковчегу Полтава та шанувальники поезії і музики. Чудове вийшло свято, присвячене весні та любові. Познайомилися з творчістю молодої поетеси   Ірини Жук, яка представила публіці свою збірку «Білим по білому». Це третя поетична збірка Ірини – спроба поділитися з читачем власним баченням оточуючого світу через призму поетичного слова. У віршах звучить голос найтонших людських почуттів, розкривається глибокий світ роздумів, змальовуються картини природи та тісні родинні стосунки. Бібліотека щиро вдячна пані Ірині за подаровану збірочку та прекрасне декламування віршів!   Представили також молоду поетесу, акторку, співачку Анастасію Світиху , її перша збірочка «Меандрові мандри» також тепер є у фонді бібліотеки. Поезія Анастасії – схожа на гру сонячних зайчиків, поетичних образів, і бачить своє призначення у лікуванні душі. Анастасія також чудова вокалістка

  Бібліотека-філія №2 продовжує знайомити гостей нашого міста з   улюбленими мальовничими куточками Полтави. Помандрували сьогодні Петровським та Сонячним парками, та розповіли   декілька цікавих фактів пов’язаних з історією парку ім. Івана Петровича Котляревського. Парк ім. І. П. Котляревського — пам'ятка садово-паркового мистецтва (з 1969 р.). Розташований на південь від центральної частини Полтави, між вулицями Європейською, Раїси Кириченко та Остапа Вишні. Закладений на 5 га в 1936 р. на місці колишнього старого міського кладовища, яке із забудовою Полтави опинилось майже в центрі міста. На території парку — могила І. П. Котляревського — пам'ятка історії, місце поховання українського письменника та драматурга. Згідно з бажанням поета, його поховали на околиці міського кладовища, поблизу дороги на Кобеляки. Перший цегляний надгробок на могилі у 1839 року за свої кошти побудував друг поета, полтавський вчитель С. П. Стеблін-Камінський. До 100-річчя з дня народження І. П. 

  Перегляд документальної стрічки «Томек В» (Польша, 2004 р.) – зачепив актуальні проблеми експлуатації дітей, адже експерти б’ють на сполох, бо дитяча праця стала способом виживання для багатьох родин.   Традиції використання дитячої праці беруть початок з історії. Ймовірно, працездатні діти були залучені в родинну працю ще в первісних суспільствах. Дитяча праця привертає все більшу увагу на міжнародному рівні, і нині в усьому світі вона визнана як вирішальний фактор, що характеризує експлуатацію та порушення прав дітей. Трудова експлуатація дітей ні в якому разі не сприяє сталому й економічному зростанню. ООН та Міжнародна організація праці розглядають дитячу працю як експлуатацію. Одна з основних причин, які змушують дітей працювати, полягає в тому, що від цього залежить виживання їх сімей та їх власне виживання. Важливу роль відіграє воля дорослих, які можуть використовувати незахищеність дітей у своїх цілях. Також відіграють певну роль соціальні та культурні традиції. При ц