БІБЛІО КРАЇНА

  Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі.    Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. "Держава не твориться в будучині, держава будується нині...... – заявляв Олег Ольжич. "Тяжке змагання наші душі зоре, щоб колосились зерна перемоги..." – твердила Олена Теліга. Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поетом треба народитися. Як на пророків, сходить на них Дух Святий, відкриваючи речі, не доступні простим смертним. Поетами з Божою ласки були Олена Теліга й Олег Ольжич – оригінальні в образах та ідеях, горді в житті і поезії. Їм, українцям за походженням і за самоусвідомленістю, берег рідний то віддаляв

  Василь Барка (cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) – талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки – народився 16 липня 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині. Літературна спадщина автора – це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Читачам Василь Барка відомий завдяки поетичним збіркам «Шляхи» (1930) та «Цехи» (1932) , романам «Океан» і «Рай» (1951), повісті «Жовтий князь» (1963), перекладові Шекспірового «Короля Ліра» та «Апокаліпсису» , перекладеному для українського видання Біблії. В Німеччині вийшли друком збірки його поезій «Апостоли» і «Білий сніг» . Переїхавши до США, поет видав збірки: «Трояндовий роман», «Псалом голубиного поля», «Царство», «Лірник», роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» . Василь Барка знаний і як драматург ( п’єса «Господар міста», драматична поема «Кавказ» ), і як автор критичних есе «Хліборобський Орфей, або Клярнетизм» , «Пр

  Всі знають, що читати корисно.  Виявляється, якщо ви проводите вільний час з книгою в руках, то автоматично покращуєте своє здоров’я, знижуєте рівень стресу і стаєте щасливішими. Книга — це чудовий супутник на шляху самовдосконалення, даруючи знання, мотивацію та практичні інструменти для досягнення цілей та покращення якості життя. Дослідники довели, що читання книг – важлива умова для хорошого відпочинку. Не забудьте про це, коли зберетеся у відпустку! Бібліотекарі – філії № 2 ЦБ Полтавської МТГ пропонують Вашій увазі відео-презентацію «Три причини читати саме влітку!».

  Літопис мальовничої Полтави Рішенням п’ятдесят третьої сесії Полтавської міської ради восьмого скликання від 1 травня 2024 року встановлено щорічне відзначення Дня міста Полтава 29 червня. Полтава по праву відноситься до найвизначніших історичних міст нашої держави та й не тільки. Високий рейтинговий показник обумовлений багатою історико – культурною спадщиною. Наочним проявом якої є неповторне архітектурне обличчя міста, наявність великої кількості пам ’ яток монументального, садово – паркового мистецтва, сакральної архітектури, музейних установ тощо. До святкування Дня міста в нашій бібліотеці відкрилася творча виставка художніх робіт учнів Полтавської художньої школи імені Святослава Пашинського під керуванням викладачів Мирослави Фісун, Анни Назаренко та Ірини Мотилевич. Роботи вихованців школи дивують твердими лініями, польотом фантазії і величезним старанням. Усі експонати на виставці – дитячі роботи, мають свою душу і змінюють світогляд дорослих. Ці картини хвилюють і за

  Учасники «Творчого ковчегу «Полтава» в рамках проекту бібліотеки-філії №2 організували творчу зустріч «Полтава – місто, в якому хочеться жити». Приурочили творче спілкування Дню міста, що буде вперше святкуватися по-новому 29 червня. Перша письмова згадка про Полтаву (Лтаву), як відомо, була знайдена на сторінках Іпатіївського списку «Повісті временних літ» у 1174 році. Тож цього року святкуємо ювілей цієї знаменної дати - 850-річчя з першої літописної згадки. На заході були присутні відомі полтавські поети – Наталія Жовнір, Олена Никифоренко, Наталія Лісіченко, Олег Шапошніков, Сергій Старих. Приєдналися також шанувальники поезії та творчі особистості – Володимир Фадєєв, Галина Хархан, а музичний супровід організували – Людмила Костенко та Віктор Перетятько. До заходу приєдналися також користувачі бібліотеки - поціновувачі поезії. Пані Наталя Жовнір порадувала аудиторію своїми новими чудовими віршами зі збірки   «Кавові вірші». Кожен з присутніх з любов’ю до рідного міста, з

  21 червня народилася улюблена дітьми та дорослими   відома сучасна українська письменниця та журналістка Галина Вдовиченко. Письменниця народилася у 1959 року на Кольському півострові за Полярним колом, у містечку Печензі на кордоні з Норвегією. У дитинстві разом із родиною Галя часто переїжджала з місця на місце, але постійно бувала у бабусі з дідом у селі Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. З дитинства Галина полюбляла читати книжки і   читала все, що потрапляло до її рук. Це були всі книжки Астрід Ліндґрен, казки народів світу, гуцульські казки,   дуже любила Андерсена. І зараз на творчість письменницю надихають казкові оповідання, наприклад, Туве Янссон, яка писала як для дітей, так і для дорослих. Пані Галина вивчала філологію у Львівському національному університеті імені Івана Франка та в студентські роки часто відвідувала бібліотеку: «У бібліотеці завжди стояли черги, нам бракувало підручників, ми обмінювалися одне з одним, дуже