З Новим роком!
Публікації
"ВІТАЄМО НА ФУКУШІМІ" Після перегляду фільму про Фукушіму всі заговорили про Чорнобиль Ален де Альо зняв велику кількість фільмів. Його документальні фільми присвячені здебільшого проблемам ядерної фізики. Режисер фільму вважає: «Атомна енергетика пов’язана з браком демократії, браком інформації, браком поваги до працівників, – каже він. – Ви мусите знати, що з працівниками АЕС насправді дуже погано поводяться. Це не пов’язано безпосередньо з правами людини, але я думаю, що сьогодні все з усім пов’язане. Тому я бачу дуже глибокий зв’язок із правами людини. Ми маємо не тільки право, а й обов’язок звернути увагу на це питання. Інакше наші діти матимуть дуже великі проблеми в майбутньому. Тож справа не просто в правах людини, а й у людських обов’язках». Коли після закінчення перегляду почалося обговорення побаченого, глядачі відразу згадали Чорнобиль, зауважили, що останнім часом про Чорнобильську АЕС не згадують, не говорять… Почали ділитися враженнями про те, що
Дискусійний показ документального фільму «Хоттабич та його каманда» У рамках XIII Мандрівного Міжнародного фестивалю документальних фільмів про права людини Docudays UA відбувався показ документального фільму«Хоттабич та його команда» режисера Сергія Лисенко (Україна,2015р). Документальний цикл «Енциклопедія Майдану» – це десять короткометражних історій про спалах громадянської активності в Україні. Упродовж 4-х місяців Майдан щодня дивував світ здатністю українців об'єднуватися, а також креативними, злагодженими й ефективними діями, до яких долучалися сотні тисяч добровольців по всій Україні. Фільм, який ми дивились сьогодні присвячений волонтерам-медикам, які вивозять пораненних із найгорячіших точок зони АТО. Засновник та коордінатор групи - легендарний волонтер Хоттабич. Модератор Олена Бурім перед переглядом фільму поставила ряд запитань, щоб побудувати навколо них дискусію: яка головна ідея фільму? хто такі волонтери? яку роль у порятунку нашої держ
«Відкрийте серце для мужності і добра» (Вечір –зустріч з волонтером, учасником АТО та дитячим письменником Микитою Кашницьким) 5 грудня в бібліотеці-філії №2 відбулась зустріч десятикласників із ЗОШ №2 і дорослих читачів бібліотеки з волонтером, учасником АТО, дитячим письменником Микитою Кашницьким. В Міжнародний день волонтера Микита Вікторович не зміг не згадати про героїв війни і героїв АТО і про волонтерів, адже вони відносяться до одних і до інших. Микита Кашницький добровольцем пішов в АТО. Там він мусив згадати про свій перший фах - фельдшера, за яким раніше не працював. У 2015 році за дорученням Генерального Штабу Микита Кашницький організував у Полтаві навчання з тактичної медицини для мобілізованих в АТО. 5 днів теорії і два дні відпрацювань навиків на "полі бою" - так навчили правильно надавати термінову долікарську допомогу на полі бою майже 5 тисяч чоловік. Розповів Микита Вікторович і про свої улюблені книжки, які називає с
Година правознавства «Робиш добро – не кайся, робиш зло – зла сподівайся» 22 листопада ми розпочали цикл заходів, присвячених правовій тематиці. Учні 7-го і 8-го класів ЗОШ №20 прийняли участь у заході, який підготували бібліотекарі читального залу. Разом з дітьми ми замислились над такими важливими питаннями, як добро і зло , злочин і кара . Жити добрим у нашому шаленому світі важко, значно легше бути жорстким, відгородити себе від усього, що є навкруги. Люди перестали допомагати один одному, робити добрі справи, дотримуватися найелементарніших правил поведінки. Куди поділася чуйність, доброзичливість, любов і повага до інших? Адже ще наші предки казали: «Добре слово – ключ до замкнутих душ». Тож скажи це слово, нехай у людських душах поселиться радість, гармонія. Якщо будеш сам творити добро – добро тобі і повернеться. А якщо ж зле замислив – чекай на зло. Бо все в цьому світі взаємопов’язане. «Як ти до людей, так і люди до тебе». Тож поспішайте робити добро, бо «х
День української писемності та мови – державне свято, яке щороку відзначається в Україні 9 листопада. В читальному залі бібліотеки до цього свята ми презентували книжкову виставку «Там де живе рідна мова, живе український народ». Мова є одним із найміцніших кордонів, який захищає цілісність держави, це основа для єдності народу і духовна гарантія його майбутнього. Кожен із нас має власним прикладом показувати свою відданість і любов до української мови. У День української писемності та мови за традицією: покладають квіти до пам'ятника Несторові-літописцю; відзначають найкращих популяризаторів українського слова; заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою; стартує Міжнародний конкурс знавців української мови імені Петра Яцика. Також із 2000 року у цей день у прямому ефірі "Українського радіо" транслюють "Диктант національної єдності", який може написати будь-який охочий. Багатовікова історія українського письменства п
Запрошуємо всіх відвідати виставку картин Євгенії Ященко Таке гарне рукоділля виглядає кропітким і складним заняттям на перший погляд, хоча не являє собою нічого складного в процесі виконання. Пані Євгенія почала вишивати спочатку хрестиком, потім спробувала бісером і вже не змогла зупинитись, так захопилась цим чудовим рукоділлям. Як і інші види вишивки, бісерна методика вимагає великої концентрації уваги і посидючості, але такий шедевр дійсно варто цієї праці. Крім цікавого процесу вишивання та безмежних можливостей для застосування фантазії, рукоділля з бісеру допомагає відволіктися, розслабитися і заспокоїти нервову систему, так що вважається чи не найкращим антидепресантом . Акуратна бісерна вишивка виглядає як справжній витвір мистецтва, що дозволяє оригінально прикрасити інтер'єр, одяг і будь-які аксесуари. Таким естетичним рукоділлям займаються навіть багато представників чоловічої статі. Навіть якщо
"Ромська мрія" Кіноклуб Docudays UA продовжує свою роботу і сьогодні до уваги глядачів ми запропонували фільм українського режисера Романа Бондарчука "Ромська мрія" (2012р.) Це чотири історії про мешканців таборів Закарпаття. Дениса, Мирослава, Діану та Ренату, яких вважають успішними в ромському середовищі, тож вони прагнуть бути взірцями. Цикл «Ромська мрія» – це дослідження українськими документалістами проблем ромів Закарпатської області. Ми обговорили такі поняття, як ксенофобія та дискримінація, з якими стикаються головні герої фільму. Глядачам було запропоновано замислитись над питаннями, які поставив модератор перед переглядом фільму, і відповісти на ці питання після перегляду. Модератор закцентував увагу глядачів на певних моментах з історії героїв, щоб побудувати навколо них дискусію. Учасники дискусії жваво обговорювали не тільки ті проблеми, які показав режисер фільму (побутові, соціальні, порушення прав людини, дискримінація за націон
Краєзнавча подорож «Мій край – моя гордість» Любов до Батьківщини починається з любові до рідного краю, рідного міста. Учні 7-Г класу ЗОШ № 20 , яких ми запросили в нашу бібліотеку, познайомились із цікавими фактами з історії та сьогодення нашого міста. Дізнались дещо нове про історію однієї з вулиць Полтави – Європейську. Член Національної спілки журналістів України, Міжрегіональної спілки письменників України і Полтавської спілки літераторів Оксана Кравченко , яка завітала до нашої бібліотеки, презентувала учням два документальні фільми, зняті Вірою Кумпан : «Вулиця Європейська » та «Анатолій Лавренко. Закоханий у колір». Віра Кумпан - відео-оператор і волонтер з 2013 року, член Полтавської міської екологічної організації, розповіла про свою роботу оператора фільмів, та про те, як захопилась цією роботою. Діти мали можливість подивитись на один день із життя відомого полтавського художника Анатолія Лавренка – побачити, як створюються його нові картини. А
Ретрокінозал. « За двома́ зайця ́ ми» — художній комедійний фільм за мотивами комедійної п'єси Михайла Старицького . «За двома зайцями» – екранізована п’єса одного із корифеїв українського театру Михайла Петровича Старицького. Але цей «заячий ланцюг» почався ще раніше, і почав його Іван Семенович Нечуй– Левицький, що у 1875 році написав «міщанську комедію» «На Кожум’яках». П’єса, що називається, «не пішла», а тому за неї взявся Михайло Петрович, який, додавши останній інтриги та динамічності, «вивів» «Зайців» в маси. Щоправда, тодішня назва комедії на афішах мала дещо інший вигляд: «Панська губа, та зубів нема», а вже в дужках додавали звичне нашому оку: «За двома зайцями». Першими побачити картину мали змогу в Дарницькому клубі залізничників, де 21 грудня відбулася прем’єра. Картина, що була прототипом роботи М. Старицького, все ж мала свій власний, розроблений за два тижні Івановим, сценарій. Та й усі фрази, що у підсумку стали крилатими – теж справа рук (вірніше, го
«Бібліотека – твоє вікно у світ !» (Екскурсія) Наші двері завжди відкриті для всіх - дітей та дорослих. І сьогодні вперше до нашої бібліотеки завітали учні 4-б класу ЗОШ № 37 . Після зустрічі з дітьми залишились тільки приємні враження та гарний настрій. Ми побачили в очах цих дітей: зацікавленість до всього нового, бажання вчитися та здобувати знання, а це означає, що ми потрібні нашим маленьким читачам, адже кожна людина починає своє свідоме життя із знайомства з книгою. З дитячих років книга допомагає пізнавати себе, пізнавати світ, що нас оточує. Наше знайомство ми почали із мультимедійної презентації нашої бібліотеки: розповіли про її історію та напрямки роботи; провели екскурсію фондами нашої бібліотеки, показали дітям скільки книжок, журналів та інших видань містить наш фонд. Та, нарешті, зробили дітям приємний сюрприз, показав нові випуски журналу «Єралаш». Всі присутні отримали масу задоволення від нового знайомства та цікаво проведеного часу.
Коли у Бабин Яр ішли на смерть невинні люди... (до 75 річчя трагедії Бабиного Яру) 29 вересня цього року в Україні відзначають 75-ті роковини трагедії Бабиного Яру. Ця місцевість у Києві є одним з символів нацистської політики геноциду . 29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почались масові розстріли мирного населення міста - за два дні було вбито 33 771 тисячі євреїв. До 1943 року Бабин Яр став місцем розстрілу до 200 000 чоловік. Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — були знищені 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, яка знаходилась поблизу Бабиного Яру. Цього ж дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитись 29 вересня з документами і цінними речами в збірний пункт біля Бабиного Яру дл