БІБЛІО КРАЇНА

Корабель країни знань Жовтіє листя на тополі. Летять у синяві хмарки. Відкриті навстіж двері в школі – Ідуть до школи першачки. З гілок тополь злітає листя, Кружляє й падає до ніг. Уперше діти урочисто Переступають цей поріг 1 вересня – особливий день у житті кожного школяра. День, з якого починається дорога в майбутнє для кожної людини. Свято першого дзвоника об’єдн у є педагогів, батьків, учнів  у дружню шкільну родину. День знань – справжнє  свято мудрості, доброти і людяності. Розпочинається новий навчальний рік, який завжди означає відкриття нової осяйної дороги – дороги до знань, до нових звершень. Ще у 325 році Костянтин Великий вирішив починати новий рік з 1 вересня. В кінці XV століття Русь перейняла цю традицію, вперше рахувати початок року з початком осені стали з 1492 року. Оскільки в той час усі школи були при церквах, навчання в них починалося з церковного нового року — з 1 вересня. Під час правління Петра Першого новий рік був перенесений на січень, проте в гімназіях

             Букстаграм — Елізабет Саган, або реклама книг по-сучасному Хтось любить читати книги про мистецтво, а хтось - створювати мистецтво за допомогою книг. «Букстаграммер» Елізабет Саган (Elizabeth Sagan) ось уже кілька років вельми незвично популяризує читання книг у себе на сторінці в Instagram. Число її підписників перевалило вже за 100 тисяч.   Румунка Елізабет Саган регулярно викладає свої фотографії, на яких разом з книгами стає арт-об'єктом. Свою унікальну сторінку в Instagram Елізабет називає Bookstagram, а себе - букстаграммером. Вперше румунка почала свій експеримент з книгами в 2016-м, правда, робити арт-об'єкти, як зізнається, навчилася робити не відразу. В особистій колекції Елізабет - тисячі книг, але знайти свій стиль їй допоміг книжковий блогер Джеймс Тревіно, бібліотекою якого вона, в основному, і користується, створюючи свої фотографії. Перші круті знімки з'явилися влітку 2017-го, коли дівчина почала робити мікс зі свого тіла і книг. З того час

  Г ійом   Аполлінер (140 років від дня народження) Ґійом Аполлінер (1880-1918) — французький поет, художник, критик. Один з основоположників літературного авангарду, що визначив напрямки розвитку французької та світової поезії у ХХ столітті. Народився Аполлінер 1880 року в Римі; спочатку він здобував освіту в Італії та князівстві Монако, потім – у Парижі. Там він швидко зажив слави як поет і водночас як публіцист і театральний критик. 1904 року почалася його дружба з Пікассо, і Аполлінер опинився в центрі мистецького середовища тогочасного Парижа, ставши одним із засновників і теоретиків нової течії у живопису, відомої під назвою кубізму. Гійом Аполлінер недостатньо відомий українському читачеві, однак з ним варто познайомитьсь як з одним із творців західноєвропейської поезії нашого століття і, безперечно, одним із найвидатніших французьких поетів. Справжнє ім’я його – Вільгельм Костровицький; походить він із старої польської родини, нащадки якої досі живі і мешкають в Польщі. М

Митець   феєрій (до 140 річчя від дня народження Олександра Гріна) Олександр Стефанович Гриневський, всім відомий як  Олександр Грін  – приголомшливий письменник, якому ніколи не жилося добре в матеріальному світі. І який зумів створити свій власний дивовижний і блискучий світ, світ ірреальної мрії. 23 серпня виповнюється 1 40 років від дня народження талановитого фантаста й романтика Олександра Гріна.    Цікаві факти з біографії  О. Гріна Навряд чи знайдеться представник середнього або старшого покоління, який із захопленням не читав твори О. Гріна. Його повість «Алые паруса», романи «Блискучий світ» і «Та, що біжить по хвилях» завжди заворожували юні серця, пробуджували мрії про мандри, подвиги, відкриття. Дивно, що Гріну вдалося зберегти в собі здатність не тільки вірити в світле, але і передавати цю віру іншим. Читати Грін навчився в 6 років, а першою книгою, яку він прочитав, були «Пригоди Гуллівера» Свіфта. У другому класі майбутній літератор був відрахований з учи

  «Хроніки генія – 100 років від дня народження Рея Бредбері» 22 серпня - 100 років від дня народження відомого письменника сучасності, романтика космічних трас, дослідника людських страхів і радостей Рея Бредбері, автора 27 романів, кількох поетичних збірок і більш ніж 600 новел. Він писав сценарії для телебачення і кіно, все життя був заангажований театром (1964 р. заснував Pandemonium Theatre Company, у якому здійснював постановку власних п’єс).   Рей Бредбері став популярним завдяки своїй антиутопії «451 градус за Фаренгейтом», проте в його бібліографії є багато інших чудових творів. Практично кожна книга Бредбері ставала літературною сенсацією, а за сюжетами його   творів знято безліч кінофільмів.   За внесок до жанру фантастики Рей Бредбері став лауреатом премії «Гросмейстер фантастики» за заслуги перед жанром (1989). "Я - той романтик, який посіяв ідею польоту на іншу планету, - каже Бредбері. - А астронавти і Космічне агентство перетворили мрію в реальність. Знаєт

  Україна : шлях у майбутнє Народ, що не пам’ятає минулого не матиме майбутнього.  Ми маємо підтримувати пам'ять про подвиги наших предків для наступних поколінь. Ми маємо пам’ятати про подвиги тих, завдяки кому маємо мирне небо над головою. Сьогоднішній день Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства. Звертаючи погляд на свою історію, ми знаходили переважно події сумні. Пам’ять міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, підступне нищення Січової Запорізької республіки, Емський указ і Валуєвський циркуляр про заборону української мови. А з недавніх історичних подій – розстріляне Відродження 20-х, голодомор тридцять третього, чорна наруга тридцять сьомого, операція "Вісла", чорнобильська трагедія. Називаючи важкі сторінки на

У к р а ї н а з  н е б а!   24 серпня 1991 року Українська Радянська Соціалістична Республіка була проголошена вільною, незалежною державою — Україною. Був знищений тоталітарний режим, було вирішено створити нове суспільство, побудоване на демократичних засадах. Україна має величну історію. Її минуле, овіяне славою, здобуте кров’ю і потом наших дідів. Славетні походи Святослава, що збільшили й звеличили Київську Русь, визвольна війна Богдана Хмельницького, що поклала край польському пануванню, відданість Батьківщині Павла Полуботка, який не пожалів життя задля неньки України, надзвичайний талант Великого Кобзаря Тараса Григоровича Шевченка, який підніс нашу калинову мову до вершин, вищих за Еверест, — це наша спадщина. Не можна осоромити досягнення дідів, не можна сплюндрувати честі нашої держави, бо тоді не варті ми своєї землі, не варті гордого звання українців. І тому наш обов’язок, так, наш, усіх синів землі, «від Чорного моря до синіх Карпат», — потурбуватися про те, щоб н

Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження) Юрій Григорович Костюк, який народився 21 серпня 1910 року в с. Заградівка (тепер Високопільський район Херсонської області), як заведено було писати в автобіографіях у радянські часи, у родині селянина-бідняка, а як було насправді, нині невідомо: чи мав той селянин клапоть власної землі, чи був батраком. Від 1928 року Ю. Костюк навчався в Харківському інституті народного господарства, а після його реорганізації в 1930 році – у Харківському інсти‑ туті червоної професури, який закінчив 1934 року. Творчу діяльність почав 1929 року як літературний і театральний критик та рецензент на сторінках харківських періодичних видань.           Він був членом літературних організацій "Молодняк", ВУСПП. Працював  у пресі, зокрема відповідальним редактором журналу "Темпи", газети "Радянське мистецтво" (тепер "Культура і життя"), заступником головного редактора журналу "Народна творчість та етнограф