БІБЛІО КРАЇНА

- травня 04, 2020

#Цей_день_в_історії

Ой на горі, на Маківці, або як ми умирали, нам дзвони не грали

Цього дня, 4 травня 1915 року, закінчилися бої між Легіоном Українських Січових Стрільців і російськими військами за гору Маківка.

Жорстокі позиційні бої за Маківку (гора Соколівських Бескидів у Карпатах, висота 958 м) розпочались 29 квітня 1915 року між Легіоном Українських Січових Стрільців і російськими військами.

Після захоплення восени 1914 року Галичини, російська армія генерала Миколи Іванова розгорнула наступ через Карпати з метою прориву в Угорщину. Легіон УСС, що займав оборону на Маківці, входив до складу 129 та 130-ої бригад австрійської армії. Штурм російськими підрозділами позицій січових стрільців розпочався в ніч з 28 на 29 квітня 1915 року. Протягом п’яти днів на схилах Маківки тривали запеклі бої, внаслідок яких російські війська були відкинуті за річку Головчанку. Бій на Маківці був першим успіхом Українських Січових Стрільців. У ньому особливо відзначилися командири сотень і чот старшини О. Будзиновський, Д. Вітовський, Р. Дудинський, А. Мельник, Р. Сушко, Б. Гнатевич, В. Кучабський, хорунжа О. Степанів. Перемога над росіянами коштувала стрілецтву чималих жертв – 47 стрільців поклали свої молоді життя у бою з ворогом (середній вік загиблих – 19 – 20 років), 76 було важко поранено, а дехто потрапив у полон.

В результаті героїчної оборони Маківки повністю зірвались стратегічні плани російського командування. Здобуття вершини, що планувалось 29 квітня, здійснилось лише 4 травня, при цьому були використані усі наявні резерви. Внаслідок величезних втрат російські війська не змогли продовжити наступ, і через тиждень змушені були поспішно відступати перед австрійськими підрозділами, що підійшли.

На сторінках газети львівської газети ‘‘Діло’’ у травні 1925 року було написано : ‘‘ Маківка – це перший визначний етап, на тому шляху, по якім українська нація зі стану пасивності переходила до стану активності, до чину. Битва на Маківці – це перша велика спроба галицьких українців стати активним чинником історії, стати ковалями й творцями своєї будуччини ’’.

Полеглих воїнів на Маківці Січові Стрільці похоронили на окремому цвинтарі на при вершинній частині південного схилу гори. До 1939 р. тут щорічно у першу неділю серпня відбувалося поминальне богослужіння, на яке приходили тисячі людей з усієї Галичини.

У 1999 році тут було відкрито меморіал – некрополь Січових Стрільців (художники Я. і Є. Безніски, архітектор В. Муляр).