БІБЛІО КРАЇНА

  Духовне відродження в українській родині неможливо уявити без впливу книги, бо саме книга є одним з активних чинників виховання: культури спілкування, моралі, духовних цінностей, національної свідомості, любові до рідного краю та мови.   Народна мудрість говорить –   "Дім без книги – день без сонця". Класики та сучасні автори залишили чимало порад та власних традицій щодо спільного читання. Видатний класик Іван Франко наголошував на тому, що спогади про спільне читання з рідними залишаються на все життя. Він писав: "Тисячі речей у житті забудеться, а тих хвилин, коли вам люба мама чи бабуся оповідала байки, не забудете до смерті". Здавна в українських родинах була чудова звичка – читати   вголос. Таке сімейне читання об’єднувало родину. Батьки починали знайомити своїх дітей з книгою вже з перших років життя, вчили їх спочатку слухати книгу, запам’ятовувати, переживати з улюбленими героями, роздумувати над змістом прочитаного, розрізняти добро і зло, формувати ...

  Серед багатої скарбниці українських народних свят особливе місце посідає Івана Купала – одне з найдавніших, найпоетичніших і найзагадковіших свят, що збереглося до наших днів. Воно поєднує в собі красу літньої природи, народну мудрість, прадавні вірування, пісенну творчість і вікові традиції, які українці бережуть та передають із покоління в покоління. Свято припадає на період найвищого розквіту природи, коли ліси, поля й луки сповнюються пахощами трав і квітів, достигають перші плоди, а теплі літні ночі ніби огортають землю особливою чарівністю. Саме тому наші предки вважали, що в цей час природа володіє найбільшою життєдайною силою, а вода, вогонь і рослини набувають цілющих властивостей. Історія свята сягає ще дохристиянських часів. Давні слов'яни присвячували його сонцю, родючості, воді та вогню – стихіям, без яких неможливе життя. Після прийняття християнства народні традиції поєдналися з днем народження святого Івана Хрестителя. Саме тому свято отримало назву Івана Купа...