Кульбаба, або Диво-рослина

«Слово о полку Ігоревім» 

 Онлайн-огляд однієї книги

Українці разом з усіма іншими слов’янськими народами 24 травня відзначають День слов’янської писемності й культури. Як правило, в цей день ми вшановуємо  братів-подвижників Кирила та Мефодія, які дали слов’янському світу алфавіт, заклавши тим самим основи церковнослов’янської писемності та фундамент усіх слов’янських літератур. 

 Історія світової культури немислима без "Слова о полку Ігоревім" — найвидатнішої пам'ятки культури Київської Русі. І хоча  ця героїчна поема є невеликою за обсягом, але з її сторінок постає яскрава й велична картина бурхливого  життя Київської Русі. Незважаючи на те, що "Слово..." присвячене зображенню невдалого походу Ігоря Святославича, предметом його неослабної уваги є важливі події, що відбуваються на відрізку історії України-Русі, з рядків поеми постають образи численних князів з їхніми доблестями і вадами, в їхніх складних стосунках між собою та іноземними сусідами. Задум твору полягав не в описі  подій самого походу, а в тому, як похід змінив світогляд князя Ігоря, «від свавільного гніву» до розуміння об’єднавчої ролі держави.

 Навколо "Слова" завжди було багато дискусій. Й досі немає остаточної відповіді на питання про автентичність цієї пам'ятки. Разом з тим, її справжність визнали багато авторитетних вчених, у тому числі академіки Дмитро Лихачов, Борис Рибаков, Андрій Залізняк. Цікавою й досить драматичною є історія рукописного побутування «Слова», створеного саме 1187 року (доказом цьому є два факти: присутність у творі як живих князя Ігоря, який повернувся з половецького полону саме 1187 року, та князів Ярослава Осмомисла та Володимира Глібовича, які померли того ж року). Ймовірним місцем написання шедевру є Видубицький монастир у Києві. Адже саме у цьому своєрідному центрі українського рукописання протягом ХІІ століття творився зокрема Київський літопис, а також «Повчання» Володимира Мономаха.

Похід князя Ігоря проти половців став основою багатьох творів мистецтва, чому сприяла таємнича атмосфера, яка у всі часи огортала «Слово о полку Ігоревім». Відповідні сюжети використовували композитори - Олександр Бородін (опера «Князь Ігор»), Микола Лисенко (композиція «Плач Ярославни»),

 художники - Віктор Васнецов, Василь Перов, Володимир Фаворський, Микола Реріх, Георгій Нарбут, Михайло Бойчук, поети - Василь Жуковський, Тарас Шевченко, Микола Заболоцький, Максим Рильський... 

Загалом налічується більше п'ятдесяти перекладів поеми різними мовами народів світу. 

У кінематографі в 1969 році вийшов фільм-опера «Князь Ігор» - музична драма по однойменній опері Олександра Бородіна. Головну роль в якому виконав чудовий актор – Борис Хмельницький.

  Володимир Фаворський. Напад половців, ілюстрація

Володиир Фаворський. Плач Ярославни, ілюстрація.

Отже, «Слово о полку Ігореві» й досі залишається нерозкритою загадкою сивої давнини та одним з рідкісних творів художньої стародавньої української літератури.