Літературний календар
Юрій Іванович Липа
(5 травня 1900 – 20 серпня 1944)
( 120 років від дня народження)
Юрій Іванович Липа - громадський діяч, письменник, поет,
публіцист, лікар, автор української геополітичної концепції.
Молоді роки. Родина
Батьком Юрія
був видатний український письменник, лікар і борець за самостійність України
Іван Липа — комісар Одеси від Центральної Ради (1917), міністр культів і
віросповідань Директорії УНР та автор проекту її першої Конституції (1918),
міністр здоров’я уряду УНР в екзилі (1921).
Початкову
освіту майбутній письменник здобув у гімназії № 4 м. Одеси. Тут же вступив до
Новоросійського університету.
Перші визвольні змагання
У 1917
р. молодий юнак робить свої перші кроки на літературній ниві — він є редактором
часопису «Вісник Одеси», пише свої перші брошури: «Союз визволення України» (історія і діяльність), «Королівство Київське за проектом Бісмарка», «Носіть свої відзнаки», «Гетьман
Іван Мазепа», які побачили світ у заснованому батьком видавництві «Народний
стяг». Тоді ж, з огляду на загрозу більшовицького перевороту в м. Одесі,
вступає до лав організованої полковником І. Луценком та підполковником В.
Змієнком Гайдамацької дивізії, у перший курінь. Пізніше вступив до куреня
Морської піхоти Збройних сил УНР, бере участь у січневих боях з більшовиками на
вулицях Одеси.
Після вступу
у місто союзних німецько-австрійських та українських частин Юрій Липа стає
заступником командира одеської «Січі» Т. Яніва. В той час він редагує
українську щоденну газету, видає останню, написану в Одесі, книжку «Табори полонених українців».
Активна творча діяльність
Вступивши
1922 р. до Познанського університету на медичний факультет, він не полишає
громадсько-політичної діяльності. Зі студентів, колишніх вояків армій УНР і
ЗУНР, за почином хлопця утворюється таємне товариство, корпорація «Чорноморе»,
де Юрій Іванович обіймає посаду ідеологічного референта.
В численних
виданнях з’являється друком перша поетична збірка Юрія Липи – «Світлість», одразу помічена критиками,
які пророкували авторові велике майбутнє.
По закінченні
університету у 1929 році разом з Є. Маланюком Юрій стає натхненником і
організатором літературної групи «Танк».
Друкувався в альманасі «Сонцецвіт».
Велика віра у
вищу ідею України, її традиції, духовні сили, орієнтація на Європу, праця над
власним стилем, боротьба з провінційністю, малоросійським шароварництвом і
сльозливою ліричністю — ось основні гасла і принципи, за якими творили молоді
письменники. Пройнята цими ідеями, переповнена духом боротьби за українську
ідею, з’являється 1931 р. друга збірка поезій Юрія Івановича з такою
характерною назвою — «Суворість».
На шпальтах
«Вісника» друкуються його літературознавчі статті: «Розмова з порожнечею», «Розмова з минулим», «Совіцькі фільми»,
«Розмова з наукою», «Організація почуття», «Боротьба з янголом», «Розмова з
Заходом», «Селянський король», «Сатриз Мапіпз», «Провідництво письменства»,
«Батько дефетистів», «Сіре, жовте і червоне», в яких він дає оцінку
українській літературі та визначає головні напрямки її розвитку в майбутньому.
У
Варшаві в 1934 р. вийшов друком роман письменника: «Козаки в Московії».
Наступного року він познайомив читача зі
збіркою літературознавчих есе під назвою «Бій
за українську літературу». Юрію вдалося досягти дивовижної цілісності у
виявленні цінностей української культури та накреслити у глобальному плані
проблеми і завдання, які стоять перед нею у майбутньому як перед культурою
незалежної України — перлини світової цивілізації.
1936 року
Юрій Липа видав три томи новел «Нотатник»
на тему національно-визвольних змагань 1917—1921 років. Героїчний характер
інтелігента масштабно й глибоко виписано, зокрема, в новелах «Кам’янець столичний» та «Гринів».
Письменнику вдалося створити образ героя нового типу — інтелігента, безмежно
відданого ідеї, цілеспрямованого й діяльного. Персонажі письменника — люди
витонченої душевної організації, високого інтелекту, природні провідники, герої
європейські, а водночас — типові представники свого народу. До того ж, у тому ж
році письменник видав дві політичні праці — «Українська доба» й «Українська
раса», в яких проаналізував політичні доктрини Європи XX століття.
Найповніше
ідейно-філософські погляди Липи розкриті в його
Друга світова війна і смерть
У вкрай
несприятливий час воєнного лихоліття Юрій Липа разом із Левом Биковським та
Іваном Шовгенівим у 1940 році утворюють у Варшаві Український Чорноморський
інститут — науково-дослідну установу вивчення політичних і економічних проблем,
що постануть перед Україною після здобуття незалежності. Протягом 1940—1942
років ними було видано 40 актуальних праць.
Після
переїзду влітку 1943 до Яворова (тепер Львівська область) став одним з активних
учасників українського руху Опору. Працюючи як лікар, Липа організував
підпільні курси по підготовці медичних кадрів для Української Повстанської
Армії, готував тексти листівок та відозв до населення і німецьких солдат.
Постать Юрія Липи була настільки значущою, що 1943 р. його діяльність помітили
у вищому державному проводі фашистської Німеччини. За наказом Гітлера Ю. Липу
було перепроваджено до Берліна, тому що, на думку правителів Німеччини, він був
найбільшим українським ідеологом-державником. Йому було запропоновано очолити
маріонетковий уряд України. Однак Юрій з гідністю відкинув цю ганебну
пропозицію. І, на диво, залишився живим…
З липня 1944
– інструктор першої Старшинської школи УПА в Карпатах. 19 серпня 1944 року Юрій
Іванович був захоплений підрозділом НКВС в селі Іваники, Яворівського району, а
на світанку 20 серпня 1944 р. Юрія Липу було по-звірячому замордовано в с.
Шутова Яворівського району, що на Львівщині. Похований в с. Бунів, Яворівського
району.
Скоро карантин завершиться, тож завітайте в
бібліотеку філіал № 2, де ви маєте можливість краще ознайомитися з поезією Юрія
Липи!!!
Коментарі
Дописати коментар