Видатний комедіограф Іван Карпенко-Карий
Видатний комедіограф
Іван Карпенко-Карий
(180 років від дня народження)
Видатний драматург, актор, режисер, один із основоположників українського професіонального театру, Іван Карпович Тобілевич (псевдонім - І. Карпенко-Карий, 1845-1907) належить до тих славних діячів вітчизняної культури, якими пишається наш народ. Продовжуючи традиції Т. Шевченка, він відіграв велику роль у боротьбі за реалізм, народність, ідейність української літератури й театрального мистецтва.
І. Франко писав про І. Карпенка-Карого: "Чим він був для України, для розвою її громадського та духовного життя, се відчуває кожний, хто чи то бачив на сцені, чи хоч би лише читав його твори; се розуміє кожний, хто знає, що він був одним із батьків новочасного українського театру, визначним артистом та при тім великим драматургом, якому рівного не має наша література".
Яскравою сторінкою в історії української культури XIX ст. є професійний Український театр корифеїв (Корифей — заспівувач, зачинатель; найвидатніший з перших діячів у якійсь галузі науки, мистецтва, літератури), куди входила ціла плеяда талановитих майстрів сцени, зокрема Іван Тобілевич. Важливу роль у театрі корифеїв відіграла родина Тобілевичів, яка дала світові неперевершених драматургів, акторів, організаторів професійних театральних труп (колективів).
З 1864 року, Іван
Тобілевич активно включився в театральний рух. Він засновує драматичний гурток,
до якого запрошує Марка Кропивницького, ставить вистави українською мовою.
Поряд з п'єсами М. Кропивницького і М. Старицького драматичні твори І.
Карпенка-Карого стали основою репертуару українського реалістичного театру, що
дав таких визначних майстрів сцени, як М. Садовський, П. Саксаганський, М.
Заньковецька, М. Садовська, Г. Затиркевич-Карпинська, Л. Ліницька та інші,
театру, що здобув широку славу не тільки на Україні, а й далеко за її межами і
посів помітне місце в історії культури нашого народу.
Фотографій І. Карпенка-Карого маємо небагато. Він був надзвичайно скромною
людиною і менш за все піклувався про свою популярність: не рекламував ані своєї
письменницької праці, ні такої плідної сценічної діяльності, а тим більше
власної особи.
Авторську спадщину Карпенка-Карого сформовано вісімнадцятьма побутово-психологічними п’єсами. З-поміж творів уславленого драматурга найширшого визнання набули комедії «Мартин Боруля» (1886), «Сто тисяч» (1889), «Чумаки» (1897), «Хазяїн» (1900), «Паливода XVIII століття» (1893) та інші. Твори Карпенка-Карого є взірцем української й світової драматургії, що постали на ґрунті етнографічних джерел та були відзначені сучасниками світової періодики, зокрема чеськими виданнями «Злата Прага», «Звон», «Свободна земле» тощо.
Коментарі
Дописати коментар