ВІКТОР БЛИЗНЕЦЬ - ЦІКАВІ ФАКТИ
Віктор Близнець
народився у селі Володимирівка Компаніївського району на Кіровоградщині. Був
четвертою дитиною в селянській родині. Через війну та хвороби з шести
дітей серед живих залишилося троє.
Віктор наполегливо вчився у школі, був
надзвичайно працьовитий, вимогливий до себе, сором’язливий, скромний, не за
віком розсудливий. Вчителі і учні любили його за надійність, органічне
прагнення допомогти і порадити. І хоча всі науки хлопцю давалися легко, перевагу
він все ж таки віддавав літературі. До столиці Віктор Близнець приїхав із села
у 1952 році, щоб вступити до Київського університету.
1955 — студентом
четвертого курсу одружується з киянкою Раїсою. Їй було 17, коли вони
познайомилися. Віктор приходив до студентів — її сусідів по комунальній
квартирі. “Ми були молоді, бідні, за теперішніми мірками просто злиденні”, —
згадувала пізніше дружина. Обоє їхніх дітей — старший Юрій і донька Ольга
згодом стали біологами.
Перші роки сім’я
Близнеців жили всі разом — із дружиною, її матір’ю та маленьким сином — в одній
кімнаті, у комуналці в провулку поблизу Київського цирку. Там була страшна тиснява — стояли стіл, диван,
дитяче ліжечко, розкладачка.
Його університетськими друзями були – В.
Симоненко, М. Сом, Т. Коломієць. У людях понад усе цінував гідність. Був щирий,
добрий, але принциповий. Не мирився з неправдою, несправедливістю в житті, з
сірістю – в літературі, що була для нього великим і святим ділом. У 1970-ті
роки Віктора Близнеця перестали друкувати, він досить важко це
переживав. Він опинився фактично в ізоляції. Колеги, журналісти,
письменники намагалися з ним не зустрічатися, щоб на них не впала пляма.
Через ці
події 1981, 2 квітня — Віктор Близнець наклав на себе руки.
Перші сім оповідань В. Близнеця
про дивосвіт дитинства було видано збіркою «Ойойкове гніздо» (1963),
в якій автор навчає своїх читачів відрізняти добро від зла, закликає до
щирості у взаєминах.
Друга
збірка оповідань Віктора Близнеця - «Як народжується стежка» (1977).
Адресована дітям молодшого шкільного віку, це водночас і «доросла» проза, бо
весь зображений у слові світ маленького героя Льоньки, від імені якого в
основному написана книжка, подається з погляду письменника В. Близнеця.
Є у творчості В. Близнеця ще одне
дитинство – обпалене і скалічене війною.
Коментарі
Дописати коментар