Всесвітній день журавля

Стежками Чорнобильського лиха

26 квітня 1986 рік.  Була весна – квітуча, напоєна запахами землі і нового життя. Ніхто не здогадувався, що ця весна назавжди чорними літерами буде вписана в історію нашого народу і людства, що про невелике місто Чорнобиль дізнається весь світ.

За всю історію ядерної енергетики катастрофа на Чорнобильській АЕС  стала найгіршою подією, аналогів якої більше не було. І варто зробити все, щоб подібних аварій не сталося.

Після вибуху та пожежі утворилася радіоактивна хмара, яка накрила не лише території сучасної України, Білорусі та Росії, але й території багатьох європейських країн – Швеції, Австрії, Норвегії, Німеччини, Фінляндії, Греції, Румунії, Словенії, Литви, Латвії. За Міжнародною шкалою ядерних подій (INES) цю аварію класифікували за найвищим – сьомим рівнем небезпеки. Уроки Чорнобиля, нажаль, не були вивчені за 30 років. На те, щоб позбутися остаточно наслідків аварії на ЧАЕС, знадобиться мінімум десятиліття.

Чорнобиль не допоміг запобігти аварії на Фукусімі, а Фукусіма не врятує від наступної катастрофи. Впевненість у неможливості помилки зникла після того, як країна роботів і найновітніших технологій Японія опинилася в катастрофічній ситуації 11 березня 2011 року точно так само, як СРСР за 25 років до того. Технології були більш досконалими, але аварії запобігти не вдалося.

В Чорнобилі 30 років тому ліквідатори гинули від смертельного опромінення і страждали від променевої хвороби вже через лічені години. Крім того, радіоактивні викиди спричинили численні випадки захворювання на рак. В цей же час, в Японії жоден з працівників АЕС, навіть ті хто працював в ядрі реактора, не отримали настільки небезпечну дозу опромінення, щоб захворіти чи померти.

Чорнобиль лишається найгіршою ядерною катастрофою в історії.

Вона не має аналогів у вимірі впливу на людські життя і здоров'я, а українські і деякі західні лікарі говорять про підвищення рівня захворюваності на рак серед людей, які живуть на територіях, забруднених радіацією. І захворюваність продовжує зростати серед усіх груп населення.

З дня Чорнобильської катастрофи минуло більше трьох десятиліть. Але кількість людей, які хочуть говорити про неї, читати про неї чи дивитися драматичні фільми, не меншає.

Про причини та наслідки найбільшої трагічної  техногенної та екологічної катастрофи у світі можна  дізнатитися з літератури, що зберігається у наших фондах.