75 років від дня народження
Сергія Сергійовича Дяченка
Закінчив Київський
медичний інститут, після чого працював психіатром. Має ступінь кандидата
біологічних наук. У 1989 році закінчив Всеросійський державний інститут
кінематографії на сценарному факультеті, а ще раніше отримав членство в Союзі
кінематографістів СРСР (1987) та Союзі письменників СРСР (1983).
У 1987 році
разом із режисером та оператором став лауреатом Національної премії ім. Т. Г.
Шевченка за науково-популярний фільм «Зірка Вавилова», що був знятий на
Київській кіностудії науково-популярних фільмів.
До
співпраці із Мариною Дяченко, він опублікував книгу «Золотий дощ» (1982), у яку
увійшли оповідання та повість українською мовою. Далі
він працював переважно над україномовними кіносценаріями «Жах» (1991), «Крутіж»
(1992), «Оксамит і залізо» (1994) та російською «Зірка Вавілова» (1988).
Перший спільно виданий роман «Брамник»
(1994), як і «Авантюрист» (2000), написані в жанрі класичного фентезі, мало чим
відрізнялися від інших книг цього жанру. Але вже
починаючи із роману «Шрам» (1996), Дяченки показали себе як майстри опису
характеру людини. Про себе автори кажуть, що пишуть в жанрі «м-реалізму», але
не пояснюють значення першої літери.
Загалом у їхній спільній
творчій скарничці можна знайти більше 30 романів та повістей, а також десятки
оповідань.
Сергій та Марина Дяченки є лауреатами великої кількості літературних
премій із галузі фантастики, а також членами письменницьких спілок України та
Російської Федерації. Зокрема їх було визнано найкращими
письменниками-фантастами Європи на Всесвітніх та Всеєвропейських зборах
фантастів «Єврокон – 2005», що проходили у Глазго. У 2009 році письменники
переїхали із Києва до Москви, а через чотири роки – до США і з того часу
проживають у штаті Каліфорнія.
Коментарі
Дописати коментар