Маркіян Шашкевич – автор першої української Читанки

 

Маркіян Шашкевич – автор першої української Читанки

Маркіян Шашкевич – творець нової української літератури і українського національного відродження в Галичині. Ідейна і творча спадщина якого стала скарбом для українського просвітництва. Народився Маркіян Шашкевич 6 листопада 1811 року в селі Підлисся, Золочівського повіту на Львівщині, в хаті діда Романа Авдиковського, сільського священика.

Навчаючись ще у семінарії, Маркіян Шашкевич організував гурток ентузіастів рідного слова. Особливо здружився із семінаристами Іваном Вагилевичем та Яковом Головацьким. Недруги їх прозвали «руською трійцею», сном-духом не відаючи, що колись ця назва звучатиме почесно: «Руська Трійця».

Підготовлена в 1836 році «Читанка для малих дітей…» Шашкевича побачила світ завдяки Якову Головацькому вже після смерті автора (два видання – в 1850 і 1853 роках).   «Читанка» – слово, вперше внесене Шашкевичем до української мови у 1836 р. По суті це був перший шкільний підручник, укладений живою народною українською мовою (підготований до друку в грудні 1836 року, виданий у 1850 та 1853 роках). Та цензор не пропустив до друку працю молодого українця, який обрав велику мету – вести дітей в омріяне прийдешнє «любої української нації». Сто років тому (1912) видатний учений М. Возняк випустив друком підручник саме так, як його створював автор, і ця публікація стала бібліографічною рідкістю.

Пізніше назва «читанка» стала популярною в Україні, під її впливом навіть підручники для старших класів і гімназій аж до початку ХХ ст. називались читанками.

Історія створення підручника така: Цісар Йосиф II видав розпорядження, на основі якого селяни зобов'язані були посилати своїх дітей до парохіяльних шкіл на науку. В зв’язку з цим розпорядженням,  виявилася потреба видавати підручники для тих шкіл. Але ці підручники мали один суттєвий недолік. Вони були написані церковно-слов’янською мовою. Для загалу селянської дітвори, яка говорила народною мовою, ці підручники були незрозумілі. Ними користали лише учителі.

Значення рідної мови в народній школі відчув молодий студент теології Маркіян Шашкевич. Маючи глибоке переконання, що «природно є всякому народу й кожному чоловіку, що найрадніше чує бесіду, котрою йому ще маленькому леліяльну співала мати пісоньку і солодкі любови проливала слова», він береться за важке діло видання «читанки». До цього важкого діла він створює свого роду колегію. В цю колегію входять: Плешкевич, Устіянович, Галецький. Разом вони пишуть тексти для нового підручника. Читанка складалася з 6 частин. Кожна частина мала свою назву.  Автором оповідань першої частини «Читанки» був сам Шашкевич.

Яке ж завдання, яку мету хотів осягнути Маркіян Шашкевич виданням читанки? Цю відповідь він ясно викладає в проханні до цензора о. Венедикта Левицького. Метою читанки пише Шашкевич є виховання  дітей з любов’ю та повагою, а також спроба зацікавити дитину до навчання та власне  до читання. Колоритні оповідання, вірші, пісні та байки є гарним прикладом української літератури. Це було перше видання, яке підготували для українців в контексті нашого національного відродження.  Воно зібрало в собі дуже багато національних, духовних, важливих українських аспектів, які дозволять кожному зрозуміти своє місце в світі та ідентифікувати себе з українським народом.

Читанка як жанр педагогічної літератури, це – один з найбільш вдалих способів донесення інформації до дітей. Діти не лише вивчають абетку та навчаються читати, а вони ще й сприймають інформацію. Читанка – це засіб, який дозволяє першим надати цю інформацію. І те, якою буде ця інформація, залежить від укладачів цієї читанки. Маркіян Шашкевич, людина, яка вперше зібрала весь комплекс цих матеріалів, зумівши показати цей еталон. Тут ми бачимо речі про будову світу, про віру, про родину, про народ, про конкретний населений пункт. Це ті речі, які формують світогляд, - розповідає Роман Грицьків про основи, які мусять бути в українській читанці.

Не кожен з українців знає, наприклад, що відома колискова «Ходить сон коло вікон» була вперше надрукована у першому виданні читанки українською мовою, яку видав Маркіян Шашкевич у 1850 та 1853 роках.

М.Шашкевич також перший інтерпретатор українською мовою знаменитого «Слова о полку Ігоревім». На жаль, зберігся лише уривок цієї ритмічно-прозової інтерпретації – «Плач Ярославнин».

Перекладав багато із сербської (народні пісні), польської (із Ф.Карпінського, С.Гощинського), чеської («Короледвірський рукопис»), грецької (анакреонтика) мов.

Багато зробив М.Шашкевич як фольклорист, причому не тільки як записувач, але й як організатор збирання і вивчення народної творчості. Пісні у його записах друкувалися в «Русалці Дністровій» та в різних пізніших виданнях, а окремо вийшли у 1973 році.

Маркіян Шашкевич, отже, – зачинатель не тільки українського літературного, а й усього духовного національного відродження на Наддністрянщині, тому його ім’я віддавна оповите щирою народною любов’ю.