Міла Іванцова

          Міла   Іванцова

(60 років від дня народження)



Справжнє ім’я перекладачки, сучасної літераторки, педагога та журналістки Міли Іванцової — Людмила Петрівна Іванцова.

Народилася вона 27 листопада 1960-го року.

Навчалася майбутня авторка в Національному педагогічному університеті імені Михайла Драгоманова. Потім вона стала викладати російську та французьку мови.

Та Людмила не знайшла себе  у цьому занятті і почала експериментувати: вона працювала у сфері нерухомості, потім стала дизайнером інтер’єру, почала пробувати себе в художній сфері – її привабила техніка петриківського розпису, а ще вона стала фотографом.

Після всіх цих етапів пошуку душевної гармонії Міла Іванцова починає пробувати себе у літературній творчості. З-під її пера вийшли оповідання, повісті, статті та поетичні твори. Друкувалася вона не тільки в українській періодиці та й ще, як мінімум, п’яти країнах зарубіжжя. Наразі Міла Іванцова — професійний письменник. Літературна діяльність є її основним заняттям.

З 2009-го року авторка три роки поспіль на конкурсі «Коронація слова» отримувала спеціальну відзнаку «Вибір видавців» серед поданих романів. А 2012-го року з твором «Гра в паралельне читання» отримала третю премію, знову ж таки, серед романів. Цього ж року її було удостоєно звання «Золотого письменника України», за сукупний тираж книг яких склав більше ста тисяч.

На початку 2013-го року журнал «Фокус» склав рейтинг найбільш успішних українських літераторів сучасності. З трьох десятків авторів Мілі Іванцовій було відведено 4-те місце.

Всеукраїнський соціальний благодійний проект під назвою «100 книжок для сільської бібліотеки» з’явився з легкої руки авторки. Вона започаткувала цей соціальний рух, який мав на меті наповнення бібліотек у сільській місцевості сучасною вітчизняною та зарубіжною літературою.

Хобі Міли Іванцової надзвичайно розмаїті та цікаві. Вона і садівництвом полюбляє займатися, і колекціонує старовинні праски із чавуну, а ще — створила власну технологію, за якою можна виготовляти картини сканером, а також вона є художницею.

Найбільш популярними стали твори авторки: «Родовий відмінок», «Ключі від ліфту», «Сердечна терапія», «Живі книги», «Теплі історії про радість і сум».

Улюблений жанр Іванцової – малі форми. Намагаючись привернути увагу читачів до оповідань, вона вставляє їх окремими історіями у великі твори.

«Пишу про наш непростий світ, про людяність, кохання або його пошуки, про радість чи помилки, про намагання змінити справжні почуття сурогатом. Пишу з любов’ю до читача і моїх персонажів, із теплом і вірою у невідворотність перемоги добра».

Хочемо познайомити вас з деякими з них.

Філософія авторки  – триматися позитиву попри все, рухатися вперед і не озлоблюватися на людей та світ. Кожне оповідання, велике воно чи маленьке, – це цікава історія з життя звичайних людей. З героями не хочеться прощатися, з ними ніби продовжуєш жити, міркуючи, як вчинив би на їхньому місці, шукаєш відповіді на власні питання.

Милі історії про різних людей. Одні оповідання смішні, другі з легким нальотом смутку, треті - життєві... Всі різні, але чимось дуже схожі одна на одну. Мабуть, проникненістю світлом, м'якістю, добротою.

Збірка "Скринька з оповідками" містить в собі 19 оповідань, створених авторкою у різні роки.

Герої книги – прості звичайні МИ, люди зі складними, інколи поламаними долями чи відчайдухи, які здатні на такі рішучі кроки, щоби наблизитися до свого щастя. У цій книзі Міли Іванцової, як і в усіх її книжках, багато правди життя, пронизливих історій, чутливих і чуттєвих, як у самому житті, і стільки любові до людини... Інколи книга здатна змінити життя.

…Що може статися, коли в будинку раптово припиняється подача електроенергії?

Згасає світло, вимикаються холодильник, праска, телевізор, радіо. Але це ще нічого, якщо ти в межах своєї квартири. А якщо – в ліфті? Темрява і страх зненацька охоплюють тебе. І, здається, виходу немає.

В своєму новому романі Людмила Іванцова пропонує тим, хто потрапив в таку халепу, свій ключик до виходу з подібної ситуації.

Саме через зупинку ліфта дивним чином переплітаються долі чотирьох різних героїв – двох колишніх однокласників Ігоря та Лева та двох молодих жінок Лізи та Олі.

Дія роману відбувається в сучасному Києві. Перекладачка з французької Поліна має замовлення на переклад українською роману Франсуази Саган. Проблеми героїнь відомої письменниці вдається Поліні надто малозначущими порівняно із власними. Робота не йде. Але в життя дівчини вривається програміст Богдан, який, ремонтуючи її комп’ютер, ламає паролі дівчини і дізнається про неї надто багато. Але йому вдається «поремонтувати» також і життя цієї дивної перекладачки, вихованої бабусею-француженкою, повернути в її сьогодення втрачену десять років тому подругу-антипода Стефку, дізнатися, ким направду була бабуся Ніколь і через які випробування їй довелося пройти.

Це роман про наших сучасниць, киянок, жінок, в житті яких основними віхами стали перебудова, Чорнобиль, розвал Союзу, економічна криза.

Знакова подія у їхній долі - знайомство в пологовому будинку початку вісімдесятих, де вони напередодні Нового року народили дітей.

У кожної з героїнь життя склалося по-своєму, проте всі вони гідні захоплення, тому що зуміли вистояти перед неймовірними труднощами як побутового, так і морального характеру.

Різні люди є героями роману "Живі книги" - письменниця з проблемами в особистому житті, яка шукає нові сюжети, сліпий чоловік, колишній військовий, молода дівчина на життєвому роздоріжжі... Але їхні шляхи перетнуться під час акції "Живі книги", що її проводить одна з київських кав’ярень-книгарень. Кожен охочий може розповісти історії зі свого життя, записавшись до відповідного каталогу Книгою, або стати Читачем і послухати чужі... В кожного героя своя доля, свої секрети, великі чи маленькі. Як акція кав’ярні змінить їхні траєкторії - дізнайтеся з роману "Живі книги".

 

Читачі називають твори Міли Іванцової «терапевтичною прозою», кажуть, що від них на душі стає легше.

Кого зацікавили анотації до творів Міли Іванцової чекаємо у нас в бібліотеці.

А авторку, позитивістку, оптимістку, патріотку і взагалі людину, що любить дерева, квіти та цікавих людей вітаємо з ювілеєм! 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Всесвітній день журавля

4 найпопулярніші квітки осені

Кульбаба, або Диво-рослина