«Усвідомивши,зупинити!»
(До
Всесвітнього дня боротьби зі СНІДом)
Символом
антиснідівського руху в 90-х роках стала червона стрічка, який створив художник
Франк Мур і сам помер від СНІДу через три роки. Вилікуватися від СНІДу не
можливо, але при здоровому способі життя можна прожити доволі довге та активне
життя — головне виявити захворювання раніше і тут допоможе тестування.
Що треба знати про СНІД
СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це остання стадія
інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус
імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані
СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від
інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок
дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи і людина стає
беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно,
протягом 8-12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.
Шляхи інфікування.
- при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою.
- через кров, насамперед через спільні шприци та голки
при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю,
нестерильний медичний інструмент;
- дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи при годуванні грудним молоком.
Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження
людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і
водночас заражати інших. Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років,
після чого розвивається СНІД.
СНІД не передається:
Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом:
через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом;
не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину;
не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки.
Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету.
Визначити інфекцію можна:
У відповідь на проникнення вірусу, в організмі людини
через 1 - 3 місяці утворюються антитіла. Їх поява є свідченням ВІЛ-інфекції, а
виявляються антитіла за допомогою дослідження крові. Обстеження на СНІД
проводяться в кабінетах довіри, де за бажанням це можна зробити анонімно.
Зразки донорської крові досліджуються комплексно на ВІЛ,
віруси гепатитів В і С, сифіліс в діагностичних лабораторіях станцій
переливання крові.
Всі відомості стосовно ВІЛ-інфікованої особи є
конфіденційними.
Невідкладна медична допомога ВІЛ-інфікованим і хворим на
СНІД надається в усіх лікувально-профілактичних закладах області.
Планова медична допомога надається у спеціалізованих
відділеннях (палатах) інфекційних лікарень, наркологічних, диспансерів
(лікарень) та протитуберкульозних закладів – для хворих на сухоти.
Диспансерний нагляд за дорослими хворими на
ВІЛ-інфекцію/СНІД здійснюється кабінетами інфекційних захворювань поліклінік,
за дітьми – педіатрами за місцем проживання.
Перебіг хвороби
Перші симптоми хвороби спостерігаються в середньому через
1,5 - 3 місяці після інфікування. Це так звана гостра стадія ВІЛ-інфекції, і
вона спостерігається не у всіх інфікованих. Для гострої стадії характерна
тривала лихоманка, схуднення, нічне спітніння, збільшення лімфатичних вузлів.
Продовжується недуга 2-3 тижні, і людина нібито одужує, проте вірус залишається
в організмі і може інфікувати інших.
Період безсимптомного вірусоносійства триває від кількох
місяців до багатьох років (8 і більше). Протягом всього цього часу
ВІЛ-інфікована особа почувається здоровою. Проте врешті вірус долає імунний
захист і знижує опірність організму. Як наслідок, розвивається СНІД, який
проявляється інфекційними хворобами, найчастіше це тривалі запалення легень
(пневмонії), туберкульоз, вірусні хвороби (оперізуючий лишай, герпес,
цитомегаловірусна інфекція), у деяких хворих розвиваються пухлини чи ураження
нервової системи. Хвороба тягнеться кілька років, людина виснажується і гине.
Хоча ефективних ліків від СНІДу ще немає, проте
розроблено так звані антиретровірусні препарати, які впливають на рівень вірусу
в крові, знижують його і цим значно подовжують життя ВІЛ-інфікованих, зменшують
число смертей від цієї хвороби. Найкращим і найдешевшим засобом запобігання
зараження ВІЛ залишаються профілактичні засоби, дотримання та застосування яких
дозволить виключити зі свого життя ризиковані миттєвості.
Як уберегтись від СНІДу?
Головною зброєю в боротьбі з поширенням вірусу є
попередження нових випадків інфікування. У зв`язку з цим, необхідно:
- уникати випадкових статевих контактів, бо чим більше
сексуальних партнерів, тим вищим є ризик інфікування. Застосування
презервативів значно знижує можливість інфікування партнера не тільки ВІЛ, але
й збудниками венеричних захворювань, вірусних гепатитів. Купуючи презервативи,
слід звертати увагу на строки їхньої реалізації та наявність спеціальної
змазки, що засвідчує напис в анотації - проти інфекційних хвороб (infections
diseases prevention) чи АНТИСНІД. Рекомендується вживати латексні презервативи;
- сексуальні стосунки з особами, що вживають наркотики,
здебільшого неконтрольовані і вже тому небезпечні. За даними статистики 30 -
50% осіб, що вживають наркотики ін`єкційним шляхом, інфіковані ВІЛ;
- пам`ятати, що венеричні хвороби сприяють поширенню ВІЛ,
а тому їх потрібно терміново лікувати;
- не застосовувати вже використані, брудні шприци та
голки при введенні наркотиків. Для кожної ін`єкції слід використовувати
одноразовий стерильний шприц та голку, а якщо це неможливо, то кип`ятити шприци
багаторазового вживання;
- важливо знати, що вагітні ВІЛ-інфіковані жінки можуть
запобігти народженню хворої на ВІЛ-інфекцію дитини, якщо вони якнайраніше
звернуться в жіночу консультацію, для проведення профілактичного лікування.
Коментарі
Дописати коментар