"Смак "коронованого" слова"

 «Смак «коронованого» слова»

(Виставка – рекомендація до Дня  української писемності і мови)

Кожного року, 9 листопада, в Україні відзначають День української писемності та мови. Офіційним святом цей день став у 1997 році.

Дата 9 листопада припадає і на вшанування пам’яті Нестора Літописця, адже, за інформацією  вчених, саме з його праць починається українська мова.

Упродовж століть українська мова, так само як і її носій – український народ, зазнавала суттєвих утисків і заборон з боку різних держав, зважаючи на те, під чиєю владою опинялася Україна. Нині українська мова має державний статус.

Варто докладати зусиль, щоб українська мова не тільки зберігалася, але й розвивалася. Нею варто розмовляти, писати, адже вона наша рідна мова.

У День української писемності та мови за традицією:

покладають квіти до пам’ятника Несторові Літописцю;

відзначають найкращих популяризаторів українського слова;

заохочують видавництва, які випускають літературу українською мовою.

Тому саме сьогодні бібліотекарі пропонують до вашої уваги добірку найкращих книг від письменників-переможців конкурсу «Коронації слова».

Ідея конкурсу виникла в середині 1990-х рр., коли засновники Тетяна та Юрій Логуші шукали романи українських письменників по київських книгарнях.

У 2012 засновники «Коронації слова» Тетяна та Юрій Логуші заснували нову окрему премію «Золоті письменники України».

Відзнака вручається українським письменникам-романістам які видали твори українською, або в перекладі українською мовою у форматі паперової книжки сукупним накладом понад 100 тис. примірників за період від початку 2000-го року до теперішнього часу.

Перша церемонія нагородження відбулася в Києві у Гранд готелі Fairmont 24 листопада 2012 , в день вшанування пам’яті жертв голодоморів.

Нагороди були вручені 17 письменникам (18-тий письменник, Ліна Костенко, відмовилась від нагороди).

Пропонуємо виставку - рекомендацію книг від переможців літературного конкурсу «Коронація слова»  лауреатів премії «Золоті письменники України» різних років.

Ірен Роздобудько «Все, що я хотіла сьогодні»

 ...Сьогодні вона дізналася, що цей сонячний день — її останній день, який вона мусить присвятити собі... Що вона зробить, якщо вона — звичайна молода жінка, життя якої замкнено на простих і зрозумілих речах: дім, робота, чоловік? А всі мрії, бажання і почуття давно вкрилися кригою? Що вона зробить, якщо не звикла до ВЧИНКІВ? До сміливості бути СОБОЮ? До відчуття ЩАСТЯ? Як прожити цей останній день? ...А ви ніколи не замислювались над цим?..

Андрій Кокотюха «Київські бомби»

 1907 рік. У Російській імперії – конституційний переворот. Влада широким фронтом наступає на громадянські права та свободи людей. У відповідь звучать постріли та летять саморобні бомби. Київ тих часів стає ареною бойових дій. Тут, немов гриби, виростають бойові організації, чиї дії вже не підпорядковані єдиному центру. Андрій Волох, молодий українець, вигнаний з університету за участь у протестах, теж бере до рук зброю. Тепер він – Полтава. І його подальша доля тісно переплітається з радикальним ватажком бойовиків Залізняком, професійним терористом Штерном, жандармським ротмістром Підвисоцьким та Фаїною — вдовою страченого революціонера, котра прагне помсти. Але чи в повній мірі прийнятні ідеї тотального терору для таких, як Полтава? Тим більше якщо терор – зброя не лише бойовиків, а й влади, яка з ними бореться…

Люко Дашвар (Ірина Чернова) «Ініціація»

Стара Костомарова не пам’ятає, як опинилася на тому забутому богом хуторі. «Чорні ріелтери» відібрали її квартиру, а жінку спровадили подалі від Києва. Селянин Перегуда дав їй притулок, він навіть вийшов на нотаріуса Германа, який обдурив стару. А коли повернувся на хутір, то вже ні хати, ні Костомарової не було… Тим часом у Києві дівчина Меланія потрапляє у вир дивних подій. Усе починається зі снів про мерців, далі — зустріч із нотаріусом Германом та його зникнення. І Блейк, у якого Меланія закохується до нестями і який зраджує її. Від того часу дівчині сниться вже інший сон: про розлючений натовп, стару жінку, Блейка, який прохає про допомогу… От-от шляхи всіх героїв перетнуться. І тоді кожен з них — хоче він того чи ні — пройде свою ініціацію. Ініціацію на право вважати себе людиною…

Василь Шкляр «Характерник»

У другій половині ХVІІ століття в Запорозькій Січі сталася неймовірна подія, яку зафіксовано в архівах тодішньої Московії і яку не оминув увагою жоден доскіпливий хроніст козаччини. Та особливого чару ця пригода набуває під пером письменника, що на основі документальних джерел творить яскраву історичну реальність з життя «лицарів списа і шаблі». Кошовий Сірко, кинувши виклик самому цареві, розпочинає велику, вкрай небезпечну гру з Москвою. І треба зробити неможливе, аби в цьому поєдинку зберегти козацьку честь і гідність матері Січі. Хто просуне голову в пащу скаженого звіра?

Світлана Талан «Ракурс»

Цей роман – про долі людей, чиє життя тепер матиме чіткі «до» і «після», про надії і втрати, про боротьбу й силу волі, про помилки, вічне шукання істини й непереборне бажання жити. Такі різні, але рівні перед війною герої намагаються випросити у долі ще трохи щасливого життя. Якщо не для себе, то для наступних поколінь…

Дара Корній «Тому, що ти є»

Ніколи не рано закохатися. Сашко з дитсадка марив Оксаною, та вони прожили життя нарізно. Але ніколи не пізно щось змінити. Справжнє кохання ламає всі перешкоди, навіть перемагає смерть. Чи то так здається? Сашко, втративши кохану, заходить у кімнату номер бескінечність і отримує шанс почати все спочатку. Яку дату він обере, щоб виправити минуле: день її весілля чи єдину пристрасну ніч, яку вони провели разом?

Володимир Лис  «Країна гіркої ніжності»

Три покоління однієї родини, три жіночі долі, три щемливі історії, з яких складається вже історія власної країни в жорсткому й несентиментальному ХХ столітті. Даздраперма, дочка радянського чиновника, у 30-ті роки пройшла крізь пекло дитбудинку для дітей ворогів народу, а згодом опинилася у вирі повстанської боротьби на Волині… Її донька Віталія, витончена естетка та прихильниця поезії, понесе свій хрест — кохання до кримінального авторитета та боротьбу із власною пристрастю. І навіть молодша, онука Олеся, не уникне випробувань, коли разом із Майданом до її життя ввірвуться кохання та зрада… Кожна з цих жінок проживає власне життя сповна — із його болем і радістю, гіркою ніжністю та любов’ю, від якої, мов напнута струна, тремтить душа…

Марина Гримич «Клавка»

Дія роману Марини Гримич «КЛАВКА» відбувається у Спілці письменників України і в київському письменницькому будинку РОЛІТ у 1947 році. Клавка, секретарка Спілки письменників, знає про письменників усе, а драматичні події відбуваються на її очах. Паралельно в її досить одноманітному житті старої дівки відбуваються кардинальні зміни: вона опиняється в центрі любовного трикутника — між відповідальним працівником ЦК КП(б)У і молодим письменником, який щойно повернувся з фронту.

Літературне життя 1940-х, повоєнний Київ, Євбаз, комунальна квартира — це те тло, на якому розгортається динамічний сюжет.