Про що розповідають новорічні іграшки

 Про що розповідають новорічні іграшки

Новий рік – це свято, оповите легендами й романтичними історіями. Кожна традиція пов'язана з цікавими фактами з минулого. Ось і новорічна іграшка також має свою історію, адже вона не з'явилася нізвідки. Виявляється, почалося все багато століть тому.

Ще дуже давно європейці започаткували традицію прикрашати будинок до свята Нового року. Але тоді влада була проти таких розважальних заходів – встановлювати в будинках хвойні дерева суворо заборонялося. Незважаючи на табу, люди потай приносили зелені красуні. Цей звичай переміг і прижився, а вже в XVI столітті він перетворилася на модну тенденцію. Прикрашати будинок у переддень свята стало популярною традицією, і сусіди навіть змагалися між собою – у кого ж цього року житло буде найкраще декороване.

Незважаючи на вплив тенденцій, правила прикрашання залишилися такими ж, змінився тільки матеріал. На верхівці красувалася зірка, по всьому дереву розвішували «яблука», які асоціювалися з біблійним забороненим плодом (сьогодні це новорічні ялинкові кульки), а також ставили запалені свічки – в наші дні вони перетворилися на гірлянди і дощики. Звичай вішати на зелені гілки солодощі залишився й до тепер. До середини XVIII століття прикраси були тільки їстівні, крім випічки, до «ялинкового меню» додалися горіхи, фрукти та цукерки. А вже в кінці цього ж століття на зелених гілочках з’явилися не тільки солодощі, але й паперові іграшки, шишки, яєчні шкаралупки, фігурки з латуні.

1848 року в Тюрінгії (Німеччина) були виготовлені перші ялинкові кульки.

Вони відрізнялися від сучасних побратимів, прикраси виготовляли з прозорого або кольорового матеріалу, всередину заливали шар свинцю, а зовні прикрашали блискітками. Вже через 20 років у тому ж місті відкрився газовий завод, де майстри за допомогою пальників і полум'я навчилися «надувати» іграшки будь-якого розміру. А свинець, який викликав багато суперечок через шкоду для здоров'я, замінили на нітрат срібла. Ялинковим кулькам так і залишили їх назву, незважаючи на те, що вони могли бути зовсім іншої форми, у продажу з'явилися скляні янголята, рибки, пташки, Санта Клауси, феї, ельфи, шишки... У ХХ столітті такі ж заводи з'явилися у Чехії, Польщі, США , Японії та багатьох інших країнах. Тоді почала розвиватися індустрія ялинкових іграшок.

з'явилася нізвідки. Виявляється, почалося все багато століть тому.

Різдвяна традиція

Наприкінці 1890-х років святкове дерево було не новорічне, а різдвяне.

Тоді не було гірлянд, мішури та скляних іграшок.

Ялинка у стилістиці 19 століття вбрана лише солодощами та тематичними персонажами. Це – херувими, янголята, різдвяні зірочки. Є й іграшки з вати, паперу і дерева, пофарбовані у світлі кольори.

Зазвичай це були люди або тварини.

З тих часів прикрас майже не залишилось. 

Загалом, на той час ялинка була суто дитячою розвагою (з можливістю поласувати солодощами), та й технічні можливості дозволяли робити лише саморобні іграшки, які виглядають не дуже витонченими, навіть дещо незграбними.

Вожді і зірки

На початку 20 століття ялинку відділили від Різдва та вигадали для неї нове завдання: її почали використовувати в ідеологічних цілях.

У 30-х роках на новорічне дерево стали вішати червоні прапорці та зірки, Кремль, портрети вождів. 

Прикраси з вождями не прижились та не стали масовою модою.

Людям хотілось повісити таку іграшку, але вони боялись, що та розіб’ється. У страшні 30-ті через подібну випадкову недбалість до вождя на господаря іграшки могли написати донос.

Тож, такі прикраси тримали у коробках, аби не сталось лиха.

Їжа і годинники

Ялинкових прикрас з 1940-цих років теж збереглося не багато. Попри війну ялинки тоді теж прикрашали, але доволі аскетично. По-перше, у ті часи було не до нових покупок. А, по-друге, заводи по виготовленню іграшок переорієнтувались на потреби військових.

На новорічні дерева в ті роки повернулися продукти. Причому, мова йде не лише власне про їстівні прикраси - горіхи та мандарини, а й про такі, які зображують продукти – гриби, овочі.

Разючою відмінністю від 19 століття було те, що майже не було солодощів – то було надто дороге задоволення.

Взагалі, ялинка у 40-і роки була таким-собі відображенням фінансового стану сім’ї.

У 50-ті роки мода на прикрашання іграшками-продуктами не зникла. Тільки мотив змінився. Їжа стала символізувати успіх п’ятирічок, негласну підтримку гарних врожаїв.

Наприклад, найпопулярнішою фігурою стала кукурудза – овоч-фаворит Микити Хрущова.

Тоді ж в моду ввійшли скляні годиннички, які були та й, можливо, залишились, чи не у кожній сім’ї.

Цікаво, що у Європі іграшки-годинники показують 12 годину ночі – час, коли настає Новий рік.

У Радянському союзі на них завжди 23:55. Ця традиція розпочалася після виходу у 1956 році фільму "Карнавальна ніч", з піснею у виконанні Людмили Гурченко "5 минут".

Космос і спорт

У 1961 році Юрій Гагарін здійснив перший політ у космос. Це одразу внесло новизну у прикрашання новорічного дерева.

Своєрідним "must have" стали іграшки-космонавти, ракети, комети.

У 70-ті, на зміну ідеологічним іграшкам, приходять казкові. Активно зображають героїв мультфільмів, діда Мороза і Снігуроньку.

80-й рік Олімпіади у Радянському союзі.

Фігурки атлетів і зображення фігуристів, Олімпійські кільця – все, чим на той час пишалася країна, знаходило відображення у ялинкових прикрасах.

Буремні 90-ті

З розпадом СРСР у житті України все змінилось. Громадяни втратили більшість життєвих орієнтирів та стали дещо розгубленими.

Це не могло не позначитись на прикрашанні ялинок: люди перестали купувати фігурні іграшки, бо не знали кого тепер доречно чіпляти на ялинку.

Замість них у хід пішли дешеві китайські декорації – паперові, поліетиленові і пластикові кульки, ліхтарики, гірлянди і дощик.

У поєднанні їх зі старими прикрасами новорічні дерева перетворювалися на хаос.

Міленіум

У 2000-х виникла та почала набирати шалених обертів мода на все американське.

Віночки, Санта Клауси, дзвіночки, біло-червоні палички-льодяники, маленькі подарунки з нитками, шкарпетки для подарунків – все це опиняється на деревах у великій кількості.

Повернення традицій

Зараз, через більш ніж сто років, у прикрашанні ялинок українці повертаються до традицій кінця 19 століття.

На новорічних деревах знову з’являються вироби хенд-мейд. Це вже не незграбні ватні персонажі, а витончені вироби. Це ті ж люди і звірі, янголи, ляльки-мотанки... Іноді дизайнерські, іноді пошиті чи вирізані народними майстрами із простих матеріалів.

Знову на ялинках знайшлося місце солодощам: льодяникам та розмальованому імбирному печиву.

Серед промислових іграшок домінують прозорі або монохромні кулі.

Витіснення радянських традицій в Україні відбувається поступово. Адже насправді прикраси є не лише відображенням історії країни.

Вони розповідають історії окремих сімей, кілька поколінь яких збирали свої іграшки.