Історія танцю: мандруємо у часі

 

                       

                     

Танець — один із найперших видів мистецтва в історії цивілізації. Наше життя можна порівняти з танцем, подекуди таким пристрасним і запальним, а іноді тихим і спокійним, але завжди-завжди дуже емоційним. Він з’явився задовго до того, як люди стали наносити малюнки на стінах печер. З його допомогою просили милості у богів, а в наступні часи передавали свої почуття одне до одного.

Одна з перших письмових згадок про танець належить перу відомого античного письменника Гомера – в його монументальному творі Іліаді описується «chorea», з грецької мови – хоровод, пляска.

У Греції танцювали всі: від селян до Сократа. Танці не тільки входили в число освітніх дисциплін, але їм охоче продовжували навчатися і дорослі люди. Всі танці античності виконувалися для глядачів, а не для задоволення і власної розваги.

В Стародавньому Єгипті танець також мав важливе значення. Жодне свято, ні одна урочиста релігійна церемонія не обходились без танців.  В Єгипті існували особливі заклади, де готували танцівниць. При храмі Амона була своя хореографічна школа, де випускали жриць – танцівниць.

Малюнок  Девіда Робертса 

Веселі і прямолінійні, але особливою пристрастю відрізняються танці Іспанії. До цього часу не вдається точно визначити значення слова «фламенко». Хоча найбільш імовірно, що «фламенко» походить від латинського слова "flamma" (вогонь), так як танець носить воістину «вогненний» характер.

Багатоликі індійські божества з численними пов'язаними з ними історіями і складають тематичну основу індійського танцю. В індійському танці не просто викладаються події, а й розкриваються їх символічна сутність і затверджується віра - силою вірша, музики і руху.

А ось перші професійні танці, перші балети виникли в середньовічній Франції. Саме там з часом виникла французька хореографія. І до наших днів у професійній хореографії зберігається термінологія саме французькою мовою.

Історія танців народів Заходу (Європи) характеризується великою різноманітністю і досить швидкими змінами. У 19 столітті виник танець модерн одночасно в США та Німеччині. Айседора Дункан — одна з перших представниць стилю модерн. З дитинства вона сприймала танець як природний рух тіла, а не жорстку систему відпрацьованих рухів (як у балеті). Танцюючи, вона завжди імпровізувала, слідувала своїй фантазії. У 1904 році в Німеччині відкрила свою першу танцювальну школу.

Історія сучасного танцю почалася з появи рок-н-ролу в 50-х роках. Цей вид танцю створив справжній переворот в суспільстві. З його появою змінилися стиль одягу, манера поведінки і навіть моральні принципи молоді. Рок-н-рол є поєднанням музики, в якій переплелися європейські та африканські мотиви.

Починаючи з 70х років нашого століття виникла безліч танцювальних шкіл, що органічно з'єднали техніку танцю модерн і джазовий танець: степ, бродвей джаз, класичний джаз, афроджаз, флеш, стріт, слоу (ліричний джаз), фанк та багато інших. В наш час багато людей займаються танцями для задоволення. Причому неважливо, чи будуть це професійні заняття чи просто аматорські тренування. Танець доповнює наше життя, дозволяє зняти напругу та покращує самопочуття, тож танцюйте і будьте завжди в гарному настрої!