Дні і роки: історії кроки

 Дні і роки: історії кроки

Щорічно, 18 квітня відзначають "День пам’яток і визначних місць". Цей День встановлений в 1983 році Асамблеєю Міжнародної ради з питань охорони пам’ятників і визначних місць (ІКОМОС), створеної при ЮНЕСКО. 

    Завдання цього свята – ще раз нагадати світовому суспільству про різноманіття культурної спадщини, створеної зусиллями багатьох народів за всю історію людства, її вразливість та необхідність збереження для майбутніх поколінь.

В Україні цей день має назву "День пам’яток історії та культури" і встановлений відповідно до Указу Президента України від 23 серпня 1999 року № 1062/99, його також відзначають щорічно 18 квітня.

На сьогоднішній день ситуація в Україні не радує - відповідних законів або немає, або їх не дотримуються, пам’ятники, історичні місця та заповідні зони нещадно знищуються, а винні в цьому не несуть, як правило, ніякого покарання.

   Україна – держава з багатовіковою історією та культурою. Кожна епоха залишає нам у спадщину пам'ятку архітектури чи історії, що зберігає в собі згадку про певну визначну подію чи особистість. У кожному регіоні є свої визначні пам'ятки – перлини української землі. Це справжній скарб, наша гордість і надбання. До наших днів збереглися середньовічні фортеці, палаци та садиби, стародавні монастирі та храми (у деяких з них і понині проводяться служби), багато інших унікальних архітектурних витворів мистецтва, що навіки прославили своїх майстрів.

Представляємо вашій увазі віртуальну виставку, яка ознайомить вас з літературою на дану тематику,  що зберігається на полицях нашої бібліотеки.

1. Кудрявцев Л. О. Град над Борисфеном. Ілюстрована історія вулиць і майданів Києва / Л. О. Кудрявцев. – Київ : Вища школа, 2007. – 295 с.

Ця книжка знайомить читача з вулицями і майданами столиці незалежної України – красеня Києва. Урбаністично-ландшафтні комплекси міста є взірцями різних епох архітектурного фонду країни. Автор не тільки привертає увагу читача до найвідоміших і найцікавіших в архітектурному відношенні вулиць, а й захоплено розповідає про менш відомі Гоголівську, Предславинську, Тургенівську. Окрасою видання є унікальні архівні фотографії кінця ХІХ – початку ХХ століття.

2. Марголіна, І., Ульяновський, В. Київська обитель святого Кирила. – К.: Либідь, 2005. – 325 с.

У цій книзі вперше представлена повна історія Кирилівської обителі упродовж ХІІ-ХVІІІ ст. Висуваються нові гіпотези щодо часу заснування храму, його посвяти Св. Кирилу Александрійському, архітектурних особливостей та системи фрескового розпису. На підставі знайдених архівних документів детально змальовано духовне та побутове життя монастиря – його ігуменів, братії, прочан, як і систему господарювання та боротьбу за землі і рухоме майно, принципи й обставини прийняття послушників і монахів, зв'язки обителі з козацтвом і Січчю.

3. Україна – Польща: спадщина століть : Альбом. – Київ : Грані-Т, 2007. – 160 с.

Даний альбом – спроба зламати стереотипи сприйняття минулого, показати надзвичайно цікаві епізоди українсько-польських перемог у контексті архітектурного мистецтва. Яскраво ілюстрований альбом пропонує зацікавленому читачеві познайомитися з архітектурною специфікою, на фоні якої розгортались важливі події української та польської історії.

4. Толочко, Л.І. Храми Києва /Л.І. Толочко, М.Г. Дегтярьов. – К.: Техніка, 2005.–176 с.

Поділ – один з найдавніших торговельно-ремісничих районів Києва, де здавна будувались християнські храми.

Автори архітектурних споруд – зодчі, іконописці, народні майстри, умільці – вклали в їх будівництво весь свій талант, багате уявлення про красу та світосприйняття, любов до рідного краю. Багато сакральних споруд Подолу стали шедеврами будівничого мистецтва.

Особливу увагу приділено храмам часів бароко і класицизму. Книга знайомить з широкою панорамою культового і духовного життя нашого народу.

5. Александрович, В.С., Ричков, П.А. Собор святого Юра у Львові. – К.: Техніка, 2008.– 232с.

Книгу присвячено багатовіковій архітектурно-мистецькій історії однієї з найвизначніших християнських святинь Львова – собору св. Юра, який протягом багатьох сторіч був важливим осередком духовного і культурного життя на західноукраїнських землях. Висвітлюються суспільно-історичні обставини становлення та еволюції Святоюрського ансамблю. Розповідається про архітектурно-стилістичні особливості храму, що належить до найкращих здобутків вітчизняної культури.

6. Вечерський, В. Гетьманські столиці України /В. Вечерський. – К.: Наш час, 2008. – 320 с.

 Книжка присвячена малодослідженому феномену української історії та культури – тим містам, які виконували столичні функції протягом існування української держави у специфічній формі гетьманату – так званої Гетьманщини з 1654 р. до 1782 р. Це автономне державне утворення, що постало в горнилі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, відіграло провідну роль у формуванні української національної ідентичності. Адміністративними центрами гетьманської України в ті часи були послідовно міста Чигирин, Батурин, Глухів. Сьогодні вони є основними «віхами національної історії», в них створені національні історико-культурні заповідники. Розповідь про ці міста дозволить спростувати чимало задавнених стереотипів.

8.  Киркевич,  В.Г., Віроцький, В.Д. Гетьманська столиця Батурин. – К.: Техніка, 2007.–192 с.

У книзі розповідається про долю містечка, що тісно пов’язана з боротьбою українського народу за свою незалежність, про спроби назавжди стерти з людської пам’яті навіть його назву, про розпочату відбудову найвидатніших архітектурних і духовних пам’яток Батурина, який має стати одним з найвідоміших і найвідвідуваніших міст нашої держави та свідченням шани до відомих і невідомих героїв України.

9. Буневич, В.Е. Записки о Полтаве и ее памятниках. – Х.: «Издательство САГА», 2008. – 449 с.. 41 илл.. – (репринтное воспроизвед.  издания Полтава: Типолитогр. Губернск. Правл.
1902 г).

Увазі читачів пропонується репринтне відтворення книги, що вийшла у 1902 році, але не втратила свого значення і  тепер. «Записки о Полтаве и ее памятниках» є однією з перших історій міста Полтави, що охоплюють її історію  з найдавніших часів.

 

10.  Филипп (Осадченко), архиепископ Полтавский і Миргородский. Мгарский Спасо-Преображенский монастир. Обзор истории и миссионерства, жизнеописание выдающихся деятелей, связанных с обителью. – Полтава: АСМІ, 2008, – 328 с., іл.

В монографії на основі архівних документів і історичних досліджень представлений огляд історії і сучасності, місіонерської і просвітительської діяльності Мгарського Спасо-Преображенського монастиря Полтавської єпархії., а також життєпис видатних діячів, пов’язаних з обителлю.

11. Аничин, Є. Привіт із Полтави [Фото]: ілюстрований каталог поштових карток з видами міста та околиць. Частина1 /Є.М. Аничин.–Полтава:ТОВ «АСМІ», 2018. – 140 с.

Каталог «Привіт із Полтави. Ілюстрований каталог поштових карток з видами міста та околиць. Частина перша» є найбільш повним на сьогодні альбомом поштових карток старої Полтави.

Ілюстрації повторюють поштові картки початку ХХ ст. в натуральному розмірі. На 140 сторінках розміщено 160 зображень видів старої Полтави та її мешканців.

До зустрічі після карантину!