Видатний галицький бібліограф Іван Левицький
Видатний галицький бібліограф
Іван Левицький
Іван
Левицький народився 6 (18) січня 1850 року в селі Берлоги (нині Рожнятівського
району Івано-Франківської області). Навчався у Станіславівській гімназії,
звідки його забрали до австрійської армії. 1871 року у Будапешті склав екзамени
на атестат зрілості, згодом поступив на філософський факультет Віденського
університету. Спочатку Іван Левицький належав до галицьких «москвофілів», потім
приєднався до «народовців». Основною справою його життя завжди була
бібліографія, якою він зацікавився у 1877 році. У 1909 році очолив
Бібліографічне товариство імені Тараса Шевченка. Левицький активно співпрацював
з багатьма галицькими періодичними виданнями, був редактором газет та журналів,
писав про історію українського шкільництва в Галичині, популярні історичні
оповідання, останні – публікував під псевдонімом Іван з Берліг, укладав
календарі.
Найголовніші
праці бібліографа Івана Левицького: «Галицко-русская библиография ХІХ столетия» (т.1-2, 1888-95);
«Українська бібліографія Австро-Угорщини» (т. 1-3, 1909-11), «Галицько-руська
бібліографія за роки 1772-1800» (1903); «Реєстр наукових і літературних праць
професора Михайла Грушевського» (1906) та інші. Левицький зібрав
колосальні матеріали про 2000 діячів, праці яких зберігаються у відділі
рукописів ЛННБ України ім. В. Стефаника.
Твори Левицького мали схвальні відгуки в
українській, російській та польській пресі, їх високо оцінено в
«Енциклопедичному словнику Брокгауза і Єфрона» та в праці О. Пипіна «История
русской этнографии».
З
1879 року і до кінця свого життя Іван Левицький працював дрібним урядовцем у
різних страхових товариствах Львова. Відійшов у вічність 30 січня 1913 року,
похований на Личаківському кладовищі.
Коментарі
Дописати коментар