Іван Багряний – публіцист, прозаїк, поет

 

Писав вірші, новели, повісті, поеми, романи, п’єси. Автор політичних статей, у яких пропонував основні стратегічні напрямки боротьби за незалежну Українську Державу.

Літературну діяльність розпочав як прозаїк: під псевдонімом Іван Полярний надрукував збірку новел «Чорні силуети» (1925) з власними ілюстраціями. Ці відомості вперше подав О. Шугай у книзі «Іван Багряний, або Через терни Гетсиманського саду» (раніше вважали, що Багряний дебютував як поет).

У 1920-х його вірші публікували в журналах «Всесвіт», «Гарт», «Глобус», «Життя й революція», «Плужанин», «Червоний шлях».

1929 за власні кошти видав поетичну збірку «До меж заказаних» та поему «Ave Maria».

1930 у Харківському видавництві «Книгоспілка» надруковано історичний роман у віршах «Скелька», який засудила пролетарська критика.

Письменник належав до літературної організації «МАРС» (сюди входили Б. Антоненко-Давидович, Г. Косинка, Т. Осьмачка, В. Підмогильний, Є. Плужник, Д. Фальківський та інші). У Західній Україні друкував твори на сторінках газети «Наші дні».

У березні 1944 виступав із читанням своїх творів на засіданнях Літературно-мистецького клубу. У містечку Турка (нині Львівська область) познайомився з композитором і керівником капели бандуристів Г. Китастим, який написав музику до його патріотичних пісень та маршів: «Вперед, сини народу», «Ми об’їхали землю навколо», «Вставай, народе!», «Марш Україна», «Пісня про Тютюнника», «Марш поляглих», «Нема тої сили», «Колискова».

На еміграції Багряний видав поетичну збірку «Золотий бумеранг» (1946); п’єсу «Генерал» (1948); повісті «Морітурі» (1947), «Розгром» (1948), «Огненне коло» (1953); романи «Тигролови» (1944; 1946),

«Сад Гетсиманський» (1950),

«Людина біжить над прірвою» (1965).

Публікував статті в еміграційній періодиці («Українські вісті», «Літературний зошит», альманасі «МУР», «Наші позиції», «Звено», «Нові дні»).

 У своїх творах змалював образ гордої людини із сильним почуттям власної гідності та незламною волею до життя (Григорій Многогрішний «Тигролови», Андрій Чумак «Сад Гетсиманський», Максим Колот «Людина біжить над прірвою»). Гуманістичну прозу Багряного перекладено багатьма мовами.

Автор ілюстрацій до власних книжок «Антон Біда — герой труда», «Казка про лелек та Павлика-мандрівника», «Телефон», «Тигролови».

На честь письменника названо вулиці у містах Києві, Львові, Стриї (Львівська область), Борисполі (Київська область).

Іван Багряний — яскрава й неординарна постать в історії української культури.

Романи «Тигролови» та «Сад Гетсиманський» видавали в Німеччині, США, Великій Британії, Італії, Франції, Нідерландах. Твором «Тигролови» зацікавилися в Голлівуді.

Всі романи Івана Багряного чекають на Вас в бібліотеці – філії №2.