Показ документального фільму «Карла і Нордал» в Кіноклубі Docudays UA.

       «Звичайне життя незвичайних дітей». Показ документального фільму «Карла і Нордал» в Кіноклубі Docudays UA.

17-й Мандрівний міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA триває на Полтавщині з 21 вересня по 10 жовтня.

Попри пандемію COVID-19, мешканці міста Полтави зможуть побачити найцікавіші документальні стрічки про права людини.  Через тему «Тін Спіріт» цьогорічний фестиваль розмірковує над тим, як може звучати голос молодi в обговоренні суспільних питань, чи можуть діти розглядатись не лише як об’єкти захисту, але й як суб’єкти прав, як реалізовуються їхні права на освіту та розвиток і чи обмежується процес дорослішання викликами підліткового віку.

                                        

Під час Мандрівного фестивалю глядачі нашого Кіноклубу при бібліотеці-філіалі №2 змогли переглянули стрічку  «Карла і Нордал» норвезької режисерки Елізабет Аспелін (2019 р.).

 Стрічка документує життя шестирічної Карли та її старшого брата на ім’я Нордал, що має затримку у розвитку. Глядачі побачили світ дитячими очима шестирічної Карли - яскравої і доброї дитини. Нордал страждає на епілепсію та має труднощі з навчанням. Іноді Карла хотіла б «замінити» Нордала «нормальну» сестру, але вона знає, що це не варіант, хоча іноді поведінка Нордала її сильно дратує. Однак у більшості випадків їхнє повсякденне життя та проблеми мало чим відрізняються від звичайних стосунків між братами та сестрами. Карла любить танцювати під поп-хіти, а Нордал обіймається з плюшевими іграшками. Перед аудиторією модератор поставила запитання: чи легко з цим жити? Чи легко бути не просто сестрою для свого брата, а й людиною, на яку Нордал може покластися у майбутньому, відчувати себе і старшою, і молодшою одночасно? Глядачі помітили, що вже у свої 6 років Карла прекрасно розуміє - її обов’язок підтримувати Нордола, піклуватися про нього все життя. Карла знає, що вона є однією з найважливіших людей у ​​житті свого брата, тому вона бере на себе тягар відповідальності. Але найголовніше – це отримувати любов, підтримку, якої нам так часто не вистачає.