БІБЛІО КРАЇНА

  Багато хто звик вважати, що кілька століть тому люди жили у н удн ому і незручному світі, де немає ні звичних нам зручностей, ні комунікацій. Н асправді, це не так ! Наприклад, у 16 столітті люди користувалися справжнім браузером для паперів, який був зроблений з кількох шестерень, дерев'яних полиць та коліс. Цей механізм дивовижно передбачив деякі властивості GUI – графічного інтерфейсу користувача, які винайшли тільки в XXI столітті. Приклад такого приладу - «книжкове колесо», що винайшов італійський архітектор Агностіно Рамеллі. Він вивчав математику, механіку та інженерну справу. Був інженером французького короля Генріха III. Книжкове колесо, що вважається найголовнішим його винаходом — це етажерка, яка обертається, і дозволяє людині читати кілька книг одночасно. В багатьох бібліотеках та університетах, де йшла активна робота з книгами та рукописами, використовували такі колеса. Книги лежали на полицях, та   зберігали постійний кут нахилу; самі ж полиці рухалися за...

  За тиждень до Великодня ми святкуємо Вербну неділю. Вербною вона називається тому, що в цей день святять вербові гілочки. До церкви неодмінно йдуть усі: і старі, й малі. А щойно священник гілочку свяченою водою окропить, діти старалися відламати і проковтнути вербового «котика» - щоб горло не боліло. У народі казали, що відвар свяченої верби разом з іншими травами цілющий. Освяченим вербовим гілочкам приписувли чудодійну силу. Виходячи з церкви, хлопці та дівчата тут же легенько хльоскали одне одного, промовляючи: Будь великий, як верба, А здоровий, як вода. А багатий, як земля! Якщо ж хтось ранкову службу пропускав та   до церкви не пішов, то, повернувшись додому, його легенько били свяченою вербо. При цьому приказували: Не я б ’ ю – верба б ’ є, За тиждень – Великдень, Недалечко червоне яєчко! Свячені вербові галузочки клали в хаті за образи. А коли минав рік і знов надходила Вербна неділя, їх палили на вогні. Викидати освячену вербу не можна, «бо гріх...

  26 квітня - Міжнародний день пам’яті про Чорнобильську катастрофу. В цей день ми згадуємо найстрашнішу катастрофу, що сталася на території нашої країни та призвела до жахливих наслідків. В Кіноклубі Docudays UA при бібліотеці-філії №2 показали документальну стрічку режисера Сергія Буковського «Десять років відчуження» . У стрічці показано, як аварія Чорнобильської АЕС стала гуманітарною трагедією і які мала значні наслідки для здоров'я людей, і навколишнього середовища. Фільм «Десять років відчуження» складається з  коротких сюжетів, які Сергій Буковський та його творча група зняли напередодні 10-річчя трагедії на Чорнобильській АЕС. Ідея Сергія полягала в тому, щоб за два тижні до трагічної дати показувати документальні свідчення наслідків катастрофи. Після виходу в ефір творча група вирішила скласти сюжети в один фільм, який показує стан зони – людей, що живуть там, їхні домівки, проблеми, з якими вони зустрічаються,– і все ж таки залишаються там. Це – одна з рис ук...

  26 квітня 1986 року Україну спіткала страшна трагедія – техногенно-екологічна катастрофа планетарного масштабу, спричинена вибухом реактора четвертого енергоблоку Чорнобильської атомної електростанції, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей. Якби не подвиг простих людей, які ризикуючи власним життям і здоров’ям, врятували нас від подальшого поширення радіації, то важко навіть спрогнозувати повні масштаби трагедії не лише для України, а й всього світу.    І скільки б часу не пройшло, а дзвони Чорнобиля болем і смутком відгукуватимуться у наших серцях. Нинішні та прийдешні покоління з вдячністю згадують і згадуватимуть тих, хто зберіг життя на Землі та відроджує опалену радіацією землю. Катастрофа на атомній електростанції перетворила місто Прип'ять і 30 км поліських лісів, на зону відчудження. Покинуту і небезпечну, на сотні років. Близько 116 000 людей отримали статус переселенців і більше 6 000 – ліквідаторів. Тоді під час вибуху на четвертому е...

В Ранковому кінотеатрі бібліотеки-філії №2 подивились стрічку іспанського режисера Хуана Антоніо Байони «Снігова спільнота» зняту за мотивами реальних подій осені 1972 року. Літак з командою спортсменів з Уругваю під час перельоту через Анди врізався в гору. Ті, хто вижив у катастрофі (спочатку їх було кілька десятків), провели два місяці в горах — без їжі і теплих речей. Сюжет заснований на однойменній книзі уругвайського письменника та журналіста Пабло Вієрчі, де задокументовані історії усіх учасників подій, яким вдалося вижити. Єдиний союзник вцілілись після катастрофи — воля до виживання. На тлі мінімального запасу їжі та води, без можливості зв'язку зі світом, стає ясно, що вижити можна лише об'єднавшись. Що відкриється перед людьми у цій винятковій ситуації? Якими силами вони мають володіти, готуючись битися з природою заради виживання? Чекати на допомогу чи самі собі допомогти? В процесі обговорення фільму провели аналогію з оповіданням Джека Лондона «Жага до жит...

  Під час тренінгу «Опора на себе: Здорова частина і внутрішній критик» з Дмитром Медведєвим, в рамках проєкту «Психологічна допомога населенню», навчилися розрізняти самооцінку та самоцінність, що впливають на ідентичність людини. У психології ідентичність розглядається як важлива складова психічного здоров'я. Відсутність чіткої ідентичності може викликати в людини невпевненість, стрес і знижену самооцінку. Психолог може допомогти людині розібратися у своїх почуттях та допомогти знайти способи, які допоможуть зрозуміти її особистісну, або соціальну, або професійну ідентичність. Проблеми формування ідентичності - пов'язані з тим, що людина не може знайти своє місце в світі, не знає, хто вона є та чим вона може бути корисною для суспільства. Це може виникнути в період підліткового кризового віку або в дорослому житті при зміні життєвої ситуації, наприклад, у випадках вимушеного переселення людей. Учасникам заходу було цікаво дослідити свої власні відчуття, виділити свої ...

  Основна мета арт-терапії – гармонізація внутрішнього стану людини, набуття рівноваги та спокою. Виявляється, що мистецтво і терапія мають спільне коріння. Кожен з нас творець, а творчість приносить нам величезне задоволення. В цьому впевнилися учасники терапевтичної групи в рамках проєкту «Психологічна допомога населенню» при бібліотеці-філії №2. Під керівництвом спеціалістів Мобільної бригади допомоги (МБД) з допомогою арт-терапії, створили карту власних бажань та мрій. Процес малювання захопив учасників, але ще цікавішим було розшифровувати це послання самому собі. Творчість стала прекрасною можливістю відключитися від повсякденних турбот, вивільнити витісненні емоції, отримати величезне задоволення від самого процесу, відчути внутрішню гармонію. Тепер, щоб не відкладати мрії в довгий ящик, можна завжди заглянути в свою карту бажань. Вона допоможе згадати та докласти зусиль для досягнення бажаного. А ще учасники познайомилися з використанням психологічної методики «МАК» - ...

  (1844 - 1924) 16 квітня 2024 р. відзначаємо 180-річчя від дня народження відомого французького письменника Анатоля Франса. Під цим літературним псевдонімом творив Анатоль Франсуа Тібо, відомий не тільки як автор художніх творів і лауреат Нобелівської премії з літератури, а й як літературний критик, член Французької академії.     Анатоль Франс народився за чотири роки до Французької революції 1848 р. і прожив вісім десятиліть, де були політичні пристрасті, повстання, перевороти і війни. Поет, публіцист, романіст, сатирик, він    виявляв незвичайну міць розуму і оригінальність натури. Такою ж була   його літературна творчість - пристрасною, саркастичною, що органічно з'єднувалася з мрійливістю, поетичним ставленням до життя.   Біографія письменника включає   роки служби у французькій армії, роботу бібліографом, журналістом, заступником директора бібліотеки у французькому Сенаті, членом Французького Географічного товариства. Спектр ...

  До святкування 400-річного ювілею Марусі Чурай, артисти Полтавського академічного   музично-драматичного театру ім. М. Гоголя підготували театралізований художній нарис «Маруся Чурай – царівна української пісні» за твором Юлії Корженко. Завдяки точності змалювання авторкою цілої епохи,   вистава, по суті, розкрила глядачам не тільки романтичний образ Марусі , а й славетні сторінки історії українського народу XVII століття. Прекрасний виступ чарівних артистів – Лідії Кретової, Катерини Єгоричевої, Людмили Тимофеєвої та Дмитра Голобородова підкорив серця глядачів та відвідувачів бібліотеки-філії №2 ЦБ ПМТГ. Настільки те було щиро й талановито! Основною музичною складовою вистави стало виконання дуже відомих пісень, наприклад, «Ой, не ходи Грицю», «Прилетіла зозуленька», «Ой у полі вітер віє», «Грицю, Грицю до роботи», «Засвистали козаченьки», які за легендою написала сама Маруся Чурай. Емоційні монологи Людмили Тимофеєвої, переплетені з піснями, та співучі мелодії ск...