Найкращі театри світу (До Міжнародного дня театру)

 

Людину завжди вирізняло з-поміж інших істот глибоке світовідчуття та потяг до прекрасного, адже не лише турботами про хліб насущний живе людина. Її душа прагне яскравих вражень, видовищ, естетичної насолоди. Задовольнити ці потреби покликаний театр. З 1962 року щорічно, 27 березня, святкується Міжнародний день театру. Це не просто професійне свято майстрів сцени, це свято мільйонів шанувальників цього жанру мистецтва.

Перші театри з’явились у Греції, згодом у Китаї, Індії, а в X столітті з’являються зачатки Європейського театру. В Україні театральне мистецтво бере початок із глибокої давнини, коли воно проявлялося в народних іграх, танцях, піснях і обрядах. Перший український стаціонарний театр був відкритий у Львові в 1795 році, у Києві театр з’явився у 1806 році, в Одесі — 1809, в Полтаві — 1810.

XIX століття ознаменувалося появою драматичних творів Івана Котляревського, Григорія Квітки-Основ’яненка, Тараса Шевченка. Українське акторське мистецтво та сам театр набрали виразних суспільно-громадських функцій, що сприяло піднесенню національної свідомості народу.

Підвалини українського театру заклав Марко Кропивницький, який створив «Театр корифеїв» — професійну театральну трупу. Він сам шукав і вчив своїх акторів: М. Заньковецьку, П. Саксаганського, М. Садовського, Г. Затиркевич-Карпинську.

Репертуар не був особливо широким («Наталка Полтавка», «Москаль-чарівник» Івана Котляревського, «Сватання на Гончарівці», «Шельменко-денщик» Григорія Квітки-Основ’яненка, «Назар Стодоля» Тараса Шевченка). Тож стало зрозумілим, що потрібні нові твори, в яких би відчувався подих сучасності. Їхніми авторами стали Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Іван Карпенко-Карий, що одночасно були й драматургами, й режисерами, й акторами.

Пропонуємо до вашої уваги коротеньку інформацію про найкращі театри світу:

ЛА СКАЛА Мілан, Італія. Рік відкриття: 1778 Місткість: 2 030 осіб

Саме в Італії в епоху Відродження зародилося сучасне оперне мистецтво. У 1776 році міланському архітекторові Джузеппе Пьермаріні сподобався шматочок землі на місці зруйнованої церкви Санта-Лючія делла Скала. Так і було вирішено побудувати на ньому оперний театр, що в результаті отримав назву від свого “попередника”. Під час будівництва фундаменту під землею знайшли мармурову плиту з зображенням давньоримського лицедія Пілада, що будівельники сприйняли як знак згори. Багато видатних опер виникло з призначенням постановки саме на сцені Ла скала. Зокрема тут відбулися прем’єри таких опер, як “Пірат” і “Норма” Вінченцо Белліні, “Лукреція Борджа”, “Набукко”, “Отелло” і “Фальстаф” Верді, “Мадам Баттерфляй” і “Турандот” Пуччіні. В театрі Ла Скала співали й видатні українські співачки та співаки – Соломія Крушельницька, Євгенія Зарицька, Марія Стефюк, Вікторія Лук’янець, Лев Сибіряков. Сьогодні Ла Скала по праву вважається одним із найвідоміших театрів світу. Це перше після Міланського собору, що оглядають туристи по прибутті в Мілан.

ГРАНД-ОПЕРА Париж, Франція. Рік відкриття: 1870-тіМісткість: 2 200 осіб

Провідний театр світу та найвідоміший в Парижі та й у цілій Франції загалом – Гранд-опера. У 1669 році Людовик XIV дав згоду на заснування оперного театру поетові П’єру Перрену і композитору Роберту Камберу. Протягом століть театр кілька разів міняв назву і місце розташування, поки в 1862 році не опинився в IX окрузі Парижа, в будівлі, збудованій в 1875 році архітектором Шарлем Гарньє.

Розкішний фасад театру прикрашають чотири скульптури (уособлення Драми, Музики, Поезії і Танцю) та сім арок. Вінчає будівлю величний сяючий купол. У будівлі Опера Ґарньє розміщено також Бібліотеку-музей, що належить Національній бібліотеці Франції.

ВІДЕНСЬКА ОПЕРА Відень, Австрія. Рік відкриття: 1869 Місткість: 1 709 осіб

Австрія – батьківщина багатьох композиторів-класиків: Гайдна, Моцарта, Бетховена, чия музика лягла в основу Віденської класичної музичної школи. Можливо, саме тому найвідомішим оперним театром світу впевнено можна назвати Віденську оперу. Будівлю опери було побудовано в 1869 році. Під час Другої світової війни театр був частково зруйнований, однак в 1955 році відбулося його урочисте відкриття.

За кількістю вистав з Віденською оперою не в змозі зрівнятися жоден з інших оперних театрів. Протягом 285 днів в році в цій будівлі ставляться близько 60 опер. Щороку за тиждень до першого дня Великого католицького посту тут проходить Віденський бал – захід, занесений в список нематеріального культурного багатства, що охороняється ЮНЕСКО.

МЕТРОПОЛІТЕН-ОПЕРА Нью-Йорк, США Рік відкриття: 1883 Місткість: 3 800 осіб

Відносно молодий театр Метрополітен-опера вже удостоєний звання провідного театру в США та одного із центрів світової музичної культури. Цікаво, що Метрополітен-опера – це взагалі єдиний в США постійно діючий оперний театр. Відкритий він був у Нью-Йорку в 1883 році на кошти акціонерного товариства “Метрополітен гаус-компані”. Першою виставою театру стала опера “Фауст” Шарля Гуно, що відбулася 22 жовтня того ж року. На сцені Метрополітен-опера виступали такі українські співаки як: Бела Руденко, Анатолій Солов’яненко, Інна Бурська, Андрій Добрянський, Іванна Мигаль, Людмила Монастирська та інші.

КОРОЛІВСЬКИЙ ТЕАТР КОВЕНТ-ГАРДЕН Лондон, Великобританія. Рік відкриття: 1732 Місткість: 2 256 осіб

Столиця Великобританії багата на театри з історією. Саме на сцені лондонського “Глобусу” вперше були поставлені п’єси Шекспіра. Але хоч “Глобус”, який пережив дві реконструкції, і працює по сьогодні, статус найвідомішого театру Лондона гордо носить Королівський оперний театр на Ковент-Гарден, домашня сцена Королівського балету і Королівської опери. Сучасна будівля вже третя. У 1732 році театр вперше відкрив двері для глядачів, які прийшли подивитися на постановку “Світські звичаї” за п’єсою Вільяма Конгрева. Через 76 років будівлю Ковент-Гардена знищила пожежа. На відновлення пішло 9 місяців. Однак прожив театр недовго – у 1856 році будівля знову згоріла, але через два роки відродився з попелу такою, якою ми можемо побачити її тепер.

 СІДНЕЙСЬКИЙ ОПЕРНИЙ ТЕАТР Сідней, Австралія. Рік відкриття: 1973 Місткість: 5 738 осіб

Сіднейську оперу можна назвати найбільш відвідуваною в світі, але вона безумовно є найбільш впізнаваним і оригінальним театром. Її білі стіни у вигляді вітрил корабля стали одним із сучасних чудес світу. Урочиста церемонія відкриття театру відбулася в жовтні 1973 року за участю королеви Єлизавети II. Загальна площа будівлі перевищує два гектари. Усередині ви зустрінете заледве не тисячу кімнат, адже будівля є “штаб-квартирою” для Австралійської опери, Сіднейського симфонічного оркестру, Національного балету і Сіднейської театральної трупи. А на освітлення театру витрачатися стільки електроенергії, що цілком вистачило б на забезпечення електрикою невеликого австралійського містечка.

САКСОНСЬКА ДЕРЖАВНА ОПЕРА ДРЕЗДЕНА Дрезден, Німеччина. Рік відкриття: 1841 Місткість: 1 300 осіб

Саксонська державна опера Дрездена, більш відома як опера Земпера (на честь архітектора Готфріда Земпера) вперше прийняла відвідувачів 12 квітня 1841 року. Першим твором, що прозвучав із цієї сцени, стала п’єса Гете “Іфігенія в Тавриді”. Згодом тут проходили прем’єри багатьох опер Ріхарда Вагнера. Друга світова війна знищила оперу Земпера – будівля була повністю відновлена лише в 1985 році. Сьогодні фасад будівлі прикрашають скульптури з античної та німецької міфології і літератури, а також статуї великих драматургів.

10. КОРОЛІВСЬКИЙ ТЕАТР Мадрид, Іспанія. Рік відкриття: 1850 Місткість: 1 750 осіб

 Оперний театр у столиці Іспанії був урочисто відкритий 7 травня 1850 року. За бажанням тодішньої правительки – королеви Ізабелли II – він був збудований якраз навпроти її резиденції. Першим спектаклем поставленим у театрі стала опера Гаетано Доніцетті “Фаворитка”. Окрім опер та балету, Королівський театр не цурається й інших концертів. Так, до прикладу, в 1969 тут проходив популярний конкурс Євробачення.

Багато століть театральне мистецтво не втрачає своєї популярності, а навпаки розвивається і приносить радість. Театр має важливе етичне і художнє значення, несе в суспільство ідеї гуманізму і добра, сприяє формуванню естетичного смаку, розширенню кругозору. Чи слухаємо ми оперу, чи насолоджуємося майстерністю і грацією артистів балету або з душевним трепетом стежимо за грою драматичних акторів, — ми завжди відчуваємо особливу атмосферу свята.