Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)

Юрій Григорович Костюк (до 100-річчя від дня народження)

Юрій Григорович Костюк, який народився 21 серпня 1910 року в с. Заградівка (тепер Високопільський район Херсонської області), як заведено було писати в автобіографіях у радянські часи, у родині селянина-бідняка, а як було насправді, нині невідомо: чи мав той селянин клапоть власної землі, чи був батраком. Від 1928 року Ю. Костюк навчався в Харківському інституті народного господарства, а після його реорганізації в 1930 році – у Харківському інсти‑ туті червоної професури, який закінчив 1934 року. Творчу діяльність почав 1929 року як літературний і театральний критик та рецензент на сторінках харківських періодичних видань.

          Він був членом літературних організацій "Молодняк", ВУСПП. Працював  у пресі, зокрема відповідальним редактором журналу "Темпи", газети "Радянське мистецтво" (тепер "Культура і життя"), заступником головного редактора журналу "Народна творчість та етнографія". Був редактором української студії кінохроніки (Харків, 1932-1933) та старшим науковим співробітником відділу театру та кіно Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнографії АН України (1947-1977).

У творчому доробку Юрія Костюка: п'єси "Тарас Шевченко" (1939), "Старі та малі" (1942), "Біля острова Хортиці" (1943), "Слово правди" (1951), "Літа мої молодії" (1962) та ін., збірка оповідань "Народження пісні" (1942), статті з питань театрознавства та кінознавства, сценарії фільмів: «Борис Романицький» (1959), «Мар'ян Крушельницький» (1960). Опублікував низку науково-популярних статей про Т. Шевченка.

Юрій Костюк був членом Спілки письменників України. Уже після виходу науковця на пенсію, до його 80-річного ювілею, влада присвоїла Ю. Костюкові почесне звання – Заслужений діяч мистецтв України. Помер Юрій Григорович Костюк 10 січня 1995 року. Похований на Байковому кладовищі. Його особистий архів, до складу якого також долучені документи дружини – заслуженої артистки України О. Заброди – передано на збереження до Державного архівумузею літератури і мистецтва України. Юрій Костюк був суперечливою людиною, як і багато його сучасників. У житті він був інтелігентним, стриманим, дотепним, допомагав молодим науковцям.