«190 років від дня заснування Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка

«190 років від дня заснування Харківської державної наукової бібліотеки ім. В. Г. Короленка

(Інформаційна онлайн – сторінка)

Ха́рківська держа́вна науко́ва бібліоте́ка і́мені В.Г. Короле́нка — найбільша бібліотека Харкова і Східної України, друга за книгофондом, після Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського (Київ) бібліотечна установа України. До послуг читачів 12 читальних залів на 524 місця.

Щорічно до Бібліотеки надходить до 70 тис. документів (книг, журналів, газет, баз даних та електронних документів на CD-ROM та ін.). Розгалужена система довідково-бібліографічного апарату ХДНБ містить понад 60 каталогів і картотек у тому числі електронний, довідково-бібліографічний фонд, автоматизовані бази даних, друковані зведені каталоги та фонд виконаних довідок.

Створена в 1886 році як Харківська громадська бібліотека. Засновниками бібліотеки були: А. А. Гурський, професори О. І. Кірпічников, М. Ф. Сумцов та інші. Бібліотека утримувалась на пожертвування та плату читачів за користування книгами.

У перший рік функціонування бібліотеки у трикімнатному флігелі на Миколаївській площі (нині пл. Конституції) читачів обслуговувало п'ятеро службовців; фонд налічував 1 700 примірників видань. Виходить друком «Первый каталог Харьковской общественной библиотеки» (Х., 1886.-89с.). Такі каталоги видавалися до 1913 р.

1889 — введено форматно-порядкове розставляння фонду, яка застосовується й зараз.

1896 — На десятому році існування Бібліотеки фонд налічував 41,6 тис. прим. Основою документозабезпечення були пожертвування. «Протягом перших десяти років від 2 000 осіб і установ надійшло 39 806 томів… У середньому надходило 4 000 томів за рік» (Багалій Д. І., Міллер Д. П. Історія міста Харкова за 250 років його існування (1655–1905). Т.2.- Х.,1993. — С.754.). Дарувалися окремі видання, а також цілі бібліотеки. Зокрема відомим російським письменником Г. П. Данилевським (понад 3 тис. прим.), видатним юристом К. Н. Анненковим (1,7 тис. прим.), лікарем В. І. Порай-Кошицею (1,8 тис. прим.). Значну частину зібрань із власних бібліотек подарували також відомий філолог-словіст О. О. Потебня, професори В. І. Добротворський, П. І. Сокальський, письменник І. С. Аксаков, та багато інших значних особистостей.

1898 — Розпочалося створення генерального алфавітного каталогу за прусською системою книгоопису.

1901 — Переїзд у нове приміщення (нині пров. Короленка, 18). Проект будівлі створив архітектор О. М. Бекетов. Він входив до складу правління бібліотеки і одержав за свою розробку почесне звання «Академік архітектури». Розпочато видачу читачам безплатних абонентів (вчителям початкових шкіл та училищ, студентам, слухачам курсів та ін. категоріям).

1903 — Першою серед громадських книгозбірень країни бібліотека відкриває музичний відділ (за прикладом паризьких бібліотек), відділ рукописів і автографів (за ініціативою голови правління Д. І. Багалія), відділ Yudaica, де зосереджується література з єврейства. Безпрецедентним явищем стало відкриття відділу бібліотекознавства (за ініціативою Л. Б. Хавкіної). Формується унікальний за змістом документний фонд з бібліотечної справи. Активізується робота з виявлення, вивчення та популяризації передового бібліотечного досвіду, у тому числі закордонного, розширюються міжнародні зв'язки. Закордонними партнерами ХГБ стають відомі бібліотечні заклади та організації США (Бібліотека Конгресу, Нью-Йоркська публічна бібліотека, бібліотека штату Нью-Йорк в Олбані, Публічна бібліотека в Манчестері, публічна бібліотека ім. Крера в Чикаго), Великої Британії (Бібліотека Британського музею, бібліотечне бюро у Лондоні, Клеркенвільська бібліотека), Франції (Національна бібліотека в Парижі), Міжнародний бібліографічний інститут у Брюсселі, а також бібліотеки Німеччини, Австрії, Японії та інших країн світу.

1904 — На третьому з"їзді російських діячів з технічної і професійної освіти (м. Санкт-Петербург, січень) співпрацівниця бібліотеки Л. Б. Хавкіна висуває проєкт бібліотечної освіти.

1906 — За ініціативою членів правління Бібліотеки Г. М. Абрамова та Д. І. Багалія, відкривається український відділ. Він не мав аналогів в усій країні.

1916 — Відкривається дитячий відділ. Він обслуговує дітей від 4-х до 14 років і перетворюється згодом в одну із провідних бібліотек країни.

1917 — Після революції діяльність громадської книгозбірні набуває нового змісту. Підкоряючись новим вимогам часу, вона всіляко підтримує освітянський рух, стає однією із ланок ідеологічної діяльності.

1920 — Бібліотека отримує статус державного закладу культури (згідно з постановою Харківського губвиконкому про націоналізацію бібліотек) і підпорядковується Головполітпросвіті Наркомосу (з грудня ц.р.). Засновано консультаційний відділ, який очолив Б. О. Борович, видатний бібліотекознавець, книгознавець, педагог. Відділ швидко набуває популярності як культурно-інформаційний та науково-методичний осередок.

1922 — Бібліотеці присвоєно ім'я українського російськомовного письменника польського-українського походження — Володимира Галактіоновича Короленка. Стали надходити безоплатні примірники друкованої продукції, що видавалося на території РРФСР.

1930 — За високий рівень діяльності та значний внесок Бібліотеки у розвиток науки, освіти, культури, НАРКОМОС України визначає її статус як державної наукової. Відтоді вона має назву Харківська державна наукова бібліотека ім. В. Г. Короленка. Розпочинається новий етап наукової «біографії» закладу.

1941–1943 — Під час німецької окупації Харкова було знищено і пограбовано понад 600 тис. цінніших видань. Серед них — найрідкісніші українські стародруки XVII-XVIII ст.; прижиттєві видання творів класиків світової літератури; колекція географічних карт XVIII-XX (понад 10 тис. прим.); науково-технічні видання; унікальне зібрання книжок для дітей та юнацтва (близько 95 тис. прим.), до якого увійшли видання XIX ст.; твори єврейських вчених і письменників. Вивезено унікальний систематичний каталог (він налічував понад 1,2 млн карток). І лише завдяки мужності та самовідданій праці М. І. Румницької, директора, Л. В. Анохіної, Л. І. Вовк, О. В. Гаврилової, М. О.  Габель, В. Г. Трамбицької, Є. В. Долинської, Г. Д. Клявиної, Т. Г. Малець, Є. А. Мартинової, А. Н. Омельченко, Є. П. Панченко, Н. І. Радченко, Н. О. Розальон, О. Ф. Самариної, С. М. Ставровського, а також інших співпрацівників бібліотеки та мешканців міста, більшу частину фонду вдалося врятувати. Відомості про втрати ХДНБ під час окупаційного режиму наведено серед звинувачувальних матеріалів на Нюрнберзькому процесі 1945–1946 рр.

1990-ті — Бурхливі соціально-економічні та економічні зміни, притаманні розбудові української держави, спонукали на всебічний аналіз набутого досвіду роботи та активний пошук оптимальних шляхів подальшого розвитку. Девізом колективу стає: «традиції +інновації». Пошукова робота відзеркалюється новими інтелектуальними надбаннями у науковій, культурно-просвітницькій, інформаційній діяльності. Розширюються міжнародні культурні зв'язки. Відбуваються нововведення в організаційній структурі.

1997 — Бібліотека увійшла до складу не багатьох установ країни (їх вісім), які стали отримувати наукові видання згідно з Постановою Президії ВАК України «Про затвердження переліків установ, до яких обов'язково повинні надсилатися наукові видання (та монографії), де можуть публікуватися основні результати дисертаційних робіт». В межах реалізації Проекту американського фонду IREX здійснено підключення Бібліотеки до Internet.

2008 — Організовано зал електронних документів. Розроблено „Концепцію модернізації існуючих і впровадження нових інформаційно-телекомунікаційних та інженерних технологій в Харківській державній науковій бібліотеці ім. В. Г. Короленка“. Відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція „Сучасна бібліотека — науково-інформаційний центр освіти майбутнього“. На сайті ХДНБ розпочала роботу науково-методична служба „Колегам-бібліотекарям“. 2013 — відкрито пункт публічного доступу до інтернету (програма «Бібліоміст»).

Щорічно бібліотека одержує 250 тисяч бібл. одиниць (до 1917 одержувала 5 тисяч). В бібліотеці зберігається 25 тисяч рідкісних видань: прижиттєві видання творів Карла Маркса, Володимира Леніна, книги 15—18 століть іноземними мовами та мовами народів СРСР, серед них: «Апостол», надрукований Іваном Федоровим 1574 року; «Анфологіон», друк. Києво-Печер. лаври, 1619; Шевченко Т. Г. «Гайдамаки», СПБ, 1841; Пушкін О. С. і Шевченко Т. Г. «Нові вірші», Лейпциг, 1859. Бібліотека є культурно-освітньою науково-дослідною установою в галузі бібліотекознавства і бібліографії.

Бібліотека має широкі міжнародні зв'язки. Серед партнерів ХДНБ — бібліотека Конгресу США, національні бібліотеки Болгарії, Польщі, Угорщини, Португалії, Туреччини, Куби, бібліотеки університетів Саппоро (Японія), Софії (Болгарія), Любліна та Познані (Польща), Австрійський інститут південних та південно-східних слов'ян (Відень), Гете-Інститутом Мюнхен, Німеччина, Інститут інженерів електриків та електронників (США), Українсько-американський фонд "Сейбр-Світло", Міжнародний фонд "Відродження", Товариство друзів України (Канада) тощо.

При відділі літератури іноземними мовами відкрито Австрійську бібліотеку, Німецький читальний зал та Бібліотеку Ради Європи з прав людини, при відділі україніки — Українсько-Канадську бібліотеку, при науково-методичному відділі — кабінет бібліотекознавства.


 

 

 


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Всесвітній день журавля

4 найпопулярніші квітки осені

«Зниклі птахи та тварини України»