Цікаві факти з життя письменника І.С. Нечуя-Левицького.

 

У ці дні виповнюється 185 років від дня народження великого українського письменника Івана Семеновича Нечуя-Левицького. Живе українське слово, сповнене енергії і філософської задуми, лунає завдяки таланту письменника з театральних підмостків, захоплює образами української минувшини.

Батьківщина Нечуя-Левицького – Черкащина, шевченкова земля, оспівана в думках і піснях. Земля цього краю – поетична і легендарна.

Тому немає нічого дивного в тому, що Іван Семенович через усю свою творчість проніс трепетну любов до свого краю, до його природи і людей. Ця земля визначила тематику більшості його реалістичних та історичних творів, дала майбутніх героїв, звідси він черпав могутній заряд натхнення, якого йому потім вистачило на все життя. За півстоліття творчої діяльності І. Нечуй-Левицький написав понад п’ятдесят творів. Серед них – короткі оповідання й епічні повісті, комедії та історичні драми, художньо-етнографічні праці, науково-популярні нариси, літературно-критичні і мовознавчі статті, театральні рецензії. В розвитку української прози письменник відкрив нову яскраву сторінку. Він збагатив художню літературу тематично та ідейно, змалювавши в своїх творах українське село за кріпацтва і після його скасування. Письменник створив численні характери селянства, заробітчан відобразив їхню важку працю та злиденність побуту. З сторінок його повістей і романів перед читачем вперше постають образи української інтелігенції, попівства, чиновництва, польської шляхти та представників суспільного «дна». Повнокровні реалістичні образи, які змалював письменник, його пейзажі і картини життя стали характерною рисою творів його пера.

Твори Нечуя-Левицького розкривають значні духовні цінності, без яких немислиме духовне здоров’я особи, народу.

Іван Семенович став реформатором художнього письма, зробивши авторську розповідь своєрідним художнім документом дійсності, яскравим втіленням власних уболівань за долю простої людини.

І. Нечуй-Левицький увійшов в історію літератури і як перший перекладач Біблії українською мовою (спільно з Кулішем і Пулюєм). Книга була видана у Відні у 1903 році. Письменник перевів четверту частину Біблії. Він хотів, щоб український варіант Біблії був перевиданий, оскільки, на його думку, редактори засмітили текст діалектизмами і русизмами. Видання українського тексту Біблії і продаж його в Росії були заборонені духовної цензурою.

Літературознавці відзначають, що без творчості І. Нечуя-Левицького неможливо уявити розвиток української повісті та роману, які були вдосконалені П. Мирним, І. Франком, М. Коцюбинським та ін. Ці великі творці, яких знають у всьому світі, багато в чому спиралися саме на творчість Нечуя-Левицького. Навіть сьогодні до його досягнень звертаються чимало сучасних письменників, в тому числі зарубіжних, оскільки книги класика української літератури перекладені багатьма мовами світу, зокрема,  білоруською, російською, німецькою, чеською, польською, молдавською, угорською та іншими мовами.

Запрошуємо детальніше ознайомитися з творчістю відомого письменника, відвідавши абонемент та читальний зал нашої філії.

Працівники читальної зали також підготували відео презентацію «Цікаві факти з життя письменника І.С. Нечуя-Левицького».