День наколишнього середовища

В третю суботу квітня, починаючи з 1999 року, щорічно в Україні відзначається День навколишнього середовища.

Цей день в котре нагадує усім нам, що треба відповідальніше ставитись до природи і починати активні дії, аби зменшити навантаження на довкілля.

 Вражаючі факти: в океан щороку потрапляють тони сміття, від якого гинуть тисячі тварин; багато смертей у світі пов’язані саме із забрудненням повітря; тисячі людей мають захворювання від забруднення води. Головну загрозу для природи створюємо МИ - люди. В наших силах зробити довкілля кращим!

Після недавніх досліджень з’ясувалося, що найчистіше повітря в світі «живе» на острові Тасманія, який знаходиться поруч з континентом Австралія, а, наприклад, в Каїрі, повітря дуже сильно забруднене. Дихати «під відкритим небом» там цілий день, для організму, все одно що викурити пачку цигарок.

Середньостатистичний автомобіль виробляє більше 0,5 кілограм відходів у вигляді газу менше, ніж через кожні 35 кілометрів шляху. Всього чотирьох літрів машинного мастила досить, щоб було отруєно понад 4 мільйона літрів чистої питної води. Виробництво металу є джерелом 6% всієї емісії вуглекислого газу в атмосферу нашої планети.

На пересилку спаму щорічно витрачається 33 мільярда кВт/год електроенергії, що супроводжується викидом в атмосферу близько 17 мільйонів тон вуглекислого газу (як три мільйони автомобілів). Такої кількості електроенергії достатньо для електропостачання 2,4 мільйона будинків.

Повномасштабне вторгнення Росії до України вже завдало та продовжує завдавати величезної шкоди людям та інфраструктурі населених пунктів, де тривають бойові дії. Але війна впливає і на дику природу.

У перші дні вторгнення війська рухалися в межах наявної інфраструктури. Військові дії затягнулися – і тому росіяни готуються до тривалих протистоянь. Для цього вони формують бази та фортифікаційні споруди.  Це означає, що вони просуваються вглиб природних територій: займають ліси та території природно-заповідного фонду. Рух важкої техніки, будівництво фортифікаційних споруд і бойові дії пошкоджують ґрунтовий покрив. Це призводить до деградації рослинного покриву та посилює вітрову та водну ерозії.

Станом на сьогодні агресор веде бойові дії на території 900 об’єктів природно-заповідного фонду, що становить близько третини площі природно-заповідного фонду України.

Природоохоронні території – це середовища існування для тисяч видів рослин і тварин. Вони відіграють важливу роль у захисті біорізноманіття та збереженні клімату. Ареали деяких рідкісних і ендемічних видів і опинилися в зоні активних бойових дій, що загрожує їхньому існуванню, наприклад це цілинні нерозорані степи, крейдяні схили на Донеччині, приморські оселища у південних областях, болота на півночі.

Оцінити збитки майну та лісовому господарству поки неможливо. У лісах уже є велика кількість нерозірваних боєприпасів. Це становитиме потенційну небезпеку для людей протягом багатьох десятиліть.

Також російські війська, знищуючи наші ліси, використовують деревину для будівництва фортифікаційних споруд, прокладання інфраструктури, обігріву та приготування їжі.

Джерелом забруднення є також згорілі танки, транспортні засоби, збиті літаки та інші залишки бойових дій.

Російські війська атакують портову

інфраструктуру вздовж узбережжя Чорного та Азовського морів і кораблі на якірних стоянках, що призводить до забруднення вод і поширення  отруйних речовин у море. Нафтопродукти негативно впливають на морські біоценози, формуючи плівки на поверхні води, що порушує обмін енергією, теплом, вологою та газами між морем і атмосферою. Крім того, вони напряму впливають на фізико-хімічні та гідрологічні умови, викликають загибель риби, морських птахів і мікроорганізмів.

Обстріли об’єктів промисловості та інфраструктури призводять до пожеж, які спричиняють додаткове забруднення повітря, ґрунту та води.

Там, де були проведені заходи з гасіння пожежі, забруднення можуть включати залишки протипожежної піни.

Пошкодження комунальних комунікацій призводить до забруднення органічними речовинами води.

Не очищенні скиди містять велику кількість органічних речовин, яйця гельмінтів, патогенні бактерії, сульфати, хлориди. Таке забруднення може призвести до великих масштабів цвітіння води в Дніпрі та Чорному морі з настанням теплішої погоди.

Після війни ми будемо пожинати плоди бойових дій – руйнування екосистем, забруднення ґрунтів, зменшення біорізноманіття, зростання кількості шкідників у лісах. Крім того, відбудова країни потребуватиме значної кількості природних ресурсів, а відновлення країни неминуче буде супроводжуватись значними викидами парникових газів.

Оскільки очікується значне хімічне забруднення ґрунтів та вод, важливо після війни подбати про ефективну систему моніторингу стану довкілля. Яка б дозволила зафіксувати реальний об’єм завданої шкоди довкіллю та дозволила вжити найефективніших заходів, щоб уникнути подальшого погіршення ситуації та щоб відновити екосистеми до безпечного стану – і для людини, і для дикої природи.

 Майбутнє нашої планети в наших руках!!!