Василь Онисимович Корнієнко - перший ілюстратор «Енеїди»

 1867-1904

22 квітня 1867 р. у селі Мануйлівці Новомосковського повіту, Катеринославської губернії побачив світ Василь Онисимович Корнієнко, живописець і поет; перший ілюстратор «Енеїди».

Його батьки – безземельні селяни (батько був чоботарем, мама вирощувала квіти на продаж). У родині було шестеро малят, Василько – п’ятий, але вони дали змогу синові опанувати науки у сільській школі. Оскільки він малював із пуп’янка, батько відвіз його до Катеринослава і віддав в науку художнику.

15-річний Василь вступив до Першого Катеринославського реального училища, де його вчителем був Окулов Петро Тимофійович.
У 1885 р. в училищі відбулася перша виставка малюнків 18-річного Василя Корнієнка. Молодим художником зацікавився катеринославський віце-губернатор барон Рокосовський.

Влітку 1887 р. В. Корнієнко одержав виклик до приватної малярської школи Макухіної у Севастополі. На дорогу, на проживання губернатор видав Василеві 100 карбованців — прибуток від виставки; навчання у школі малювання власним коштом оплатив барон Рокосовський. Після року навчання губерніальне земство виділило юному таланту стипендію на навчання в Петербурзі. У 1888 р. він вступив до Академії мистецтв у майстерню киянина Володимира Орловського «вільним слухачем», а закінчив 1896 р. «некласним художником». Тільки б жити й творити, але у Петербурзі художника мучив кісткоїд (туберкульоз) великої гомілки.
Переповнений бажанням творити Василь Онисимович повернувся до рідного села де написав кілька картин «Портрет Тараса Шевченка»,«Характерник» (1890-ті рр.), «Біля корчми» (1902), «В’їзд Богдана Хмельницького в Київ» (1904).

       

На запрошення Дмитра Яворницького Василь брав участь в оформленні Катеринославського історичного музею ім. Поля. Наступного року у Катеринославі відбулася виставка творів Василя Корнієнка. Прийшла слава, але розминулася з долею: художника з’їдали сухоти, недокрів’я, безгрошів’я та безробіття.

Пошуки роботи привели Василя до Одеси, Ялти. Там він писав портрети на замовлення, займався оформленням вітрин. Одеська українська громада, знаючи бідування талановитого художника, замовила йому 20 графічних ілюстрацій до «Енеїди» І. Котляревського (по 10 рублів за кожну), мали замовити ілюстрації до «Кобзаря». Митець почав роботу, але не завершив через хворобу: створив тільки 10 рисунків до «Енеїди», які згодом увійшли до альманаху «На вічну пам'ять Котляревському».

  

Помер в Одесі у віці 37 років від саркоми після двох важких операцій. Похований у Мануйлівці, могила не збереглася. За іншими даними похований на Першому Християнському цвинтарі.

   1937 року цвинтар зруйновано. На його місці відкрито «Парк Ілліча» з розважальними атракціонами, а частину передали місцевому зоопарку. 

Нині достеменно відомо лише про деякі перепоховання зі Старого цвинтаря, а дані про перепоховання Корнієнка відсутні.