9 вересня в Україні відзначають День українського кіно, коли українці вітають акторів, режисерів, сценаристів, каскадерів, операторів та інших причетних до створення кінострічок.

Цю дату відзначають щорічно у другу суботу вересня. Бібліотека-філія №2 запросила шанувальників вітчизняного кінематографу, читачів бібліотеки разом відзначити цей день, занурившись в цікаву історію довжиною в 130 років. День українського Кіно ми хочемо відсвяткувати не просто переглядом фільму, але й спілкуванням з людьми, послухати їх відгуки та побажання.

Історія українського кінематографа почалася у далекому вересні 1896 року в Харкові. Фотограф Альфред Федецький зняв кілька короткометражних документальних сюжетів. В грудні в Харківському оперному театрі він же влаштував перший публічний кіносеанс. 1930-ий рік був ознаменований показом першого звукового фільму «Симфонія Донбасу» режисера Вертова.

З дореволюційним кіно в Україні пов'язана творчість багатьох популярних акторів. Королевою екрану тих часів була Віра Холодна, яка народилася в Полтаві і багато знімалася в Одесі. У 1922 році було засновано Всеукраїнське фотокіноуправління, якому вдалося реконструювати одеське і ялтинське підприємства, а в 1928 році ввести в дію Київську кінофабрику (майбутню Київську кіностудію ім. О. Довженка). 

Український кінематограф 1960—70-х років представлений іменами світової величини: режисери Сергій Параджанов, Юрій Іллєнко, Леонід Осика, Микола Мащенко, актори Іван Миколайчук, Юрій Шумський, Гнат Юра, Костянтин Степанков, Микола Гринько, Богдан Ступка.



У 70-80-х роках  українськими кіностудіями було знято також кінострічки, які мали велику популярність у всьому СРСР: «Д'Артаньян і три мушкетери», «Пригоди Електроніка», «Місце зустрічі змінити не можна», «Зелений фургон», «Чарівники» та ін. На рубежі 2000 р. низка українських акторів знімається у зарубіжних фільмах. Величезний успіх мав фільм польського режисера Єжи Гофмана «Вогнем і мечем», у якому український актор Богдан Ступка.

Протягом останніх років з’явилося нове покоління кінематографістів. У 2001 році починаючий постановник Тарас Томенко здобув перемогу в конкурсі «Панорами» Берлінського фестивалю. У 2003 році фільм «Мамай» Олеся Саніна вперше представляв Україну на премії «Оскар». У 2005 році стрічка «Подорожні» молодого українського режисера Ігоря Стрембицького отримала Золоту пальмову гілку за короткометражний фільм.

У новітній час попри всі перешкоди наше кіно продовжує не просто жити, а й набирати обертів світового масштабу.

Вітаємо всіх кінематографістів та поціновувачів кіно!



 

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Всесвітній день журавля

Кульбаба, або Диво-рослина

4 найпопулярніші квітки осені