Ліна Костенко - совість і серце української літератури
Ще під час перших спроб РФ окупувати нашу країну, у 2015 році Ліна Василівна надсилала бійцям АТО гуманітарну допомогу та літературні добірки зі словами підтримки.
На
титульній сторінці однієї з книжок українська поетеса написала від руки рядки
про “маленького сірого чоловічка, який накоїв чорної біди”. Та додала
пророче “Куди ж ви дивитесь, народи?! Сьогодні
ми, а завтра – ви”.
Ліна Костенко, без перебільшення, є
символом гідності, незламності та волелюбності українського народу. Усе своє
життя своїм словом вона бореться за Україну, за її свободу і принципи.
Цитати письменниці, які в наш час стали
як ніколи актуальними.
І хто
б там що кому не говорив,
а згине зло і правда переможе!
той
у Яги царівну відбере,
Той
кам’янисте поле переоре.
Кащій
Безсмертний непремінно вмре,
І всі
безглуздя роздум переборе
Лише
борись, а щастя не втече.
************
Я прощаюся з рідним краєм
у мовчанні, в побожій тиші…
Вечір сонце пшеничне розкраяв
і окраєць над полем залишив.
Сонце, сонце, освітлюй тіні!
Не заходь, почекай хвилинку!
Я ще раз
у твоєму промінні озирнусь
на свою Батьківщину.
У своєму вірші Ліна Костенко звернулася до російської влади, яка таїть злобу на український народ, намагаючись відібрати українські землі, руйнуючи міста та відбираючи життя мирних громадян. Костенко не забула й згадати про те, що Росія у всьому, що зараз відбувається звинувачує саме Україну.
Це ж треба мати
сатанинський намір
чаїть в собі
невиліковний сказ,
щоб тяжко так
знущатися над нами,
та ще й у всьому звинувачувати нас!
Поезія
Ліни Костенко, присвячена війні, дуже лаконічна і точна, вона звучить без
надриву, але кожне слово в ній виважене і несе в собі смислове й емоційне
навантаження, кожне слово говорить війні "НІ".
Коментарі
Дописати коментар