18 Мандрівний Docudays UA: фільм «Мій інший син»

 

Не випадково тема цьогорічного Міжнародного фестивалю «Повне одужання», адже, світ, що назавжди змінився після пандемії продовжує змінюватись і далі. Суспільство часто не помічає, або не хоче помічати такі незручні, іноді болісні явища, як наприклад хворобу, яка змінює не тільки життя самої людини, а і її сім’ї, всіх оточуючих. Сьогодні в Кіноклубі при бібліотеці-філіалі № 2 мова була саме про це – синдром Дауна – це діагноз чи вирок, як з цим жити і чого очікувати від суспільства? Така важлива і болісна тема розкривається у короткометражному фільмі «Мій інший син», Аргентина, 2019 р.  Це анімована стрічка Ґуставо Алонсо про історію батька, в якого народжується син з синдромом  Дауна. Батько винаходить власний спосіб пройти шлях від здивування й заперечення до безумовної любові до сина.

Звичайно, обговорення фільму не було б таким змістовним та  відвертим, якби не голова громадської організації «Полтава Даун Синдром» Марія Остроушко.

Пані Марія вже декілька років очолює чи не єдину в нашій області організацію, яка допомагає  дітям та їх батькам в подоланні труднощів дітям з синдромом Дауна, надає підтримку в постійній соціалізації, спираючись на власний досвід.

Обговорюючи фільм «Мій інший син», пані Марія  звернула увагу на різне сприйняття цієї  проблеми обома батьками, татусям це дається складніше. Не легко подолати цей період від заперечення до сприйняття своєї дитини, яка так потребує батьківської любові. Марія розповіла   свою  особисту історію і відповіла на питання аудиторії, настільки щиро і відверто, що це викликало тільки захват. 

Не забули згадати, що з боку підтримки держави також існують певні проблеми  –  це і недостатність медичного супроводу, і психологічної підтримки для батьків,  інклюзії в навчальних закладах. Але суспільство все ж таки робить кроки в підтримку таких дітей і поступово змінює своє ставлення до існуючих проблем, і цей процес необхідний особливо якщо ми прагнемо «повного одужання».