Відомі письменники-садівники та шанувальники природи

 

Дачники і городники вже давно розпочали свій сезон. А чи знаєте ви, що багато відомих письменників проводили свій вільний час серед грядок, копали картоплю, займалися садівництвом! Бібліотека-філіал №2 пропонує дізнатись кілька цікавих фактів з життя письменників, що добре зналися на садівництві.

Так, у власності Котляревських була садиба, за Ворсклою шістдесят десятин поля і луків, а ще ділянка лісу. До природи у Івана Котляревського з дитинства було особливе ставлення. У своїх творах він часто оспівує рослини – символи Батьківщини: в «Енеїді» згадується 61 вид рослин, у п’єсі «Наталка Полтавка» – 9 видів, в «Москалі-чарівнику» – 4 представники рослинного світу.

Михайло Коцюбинський.

На творчість письменника надихнуло кохання, але не тільки… Натхненням письменника також були квіти. У творах українського сонцепоклонника читач може зустріти понад 200 назв різних рослин – квітів, дерев, кущів, польових рослин і городини. Здається, у класичній українській літературі нема іншого такого письменника, який виявив би більш ґрунтовні знання з ботаніки. Зокрема, з італійського острова Капрі автор «Intermezzo»  привіз в Україну насіння гвоздики, яка в національній науковій літературі відтоді відома як… «гвоздика Коцюбинського». У народі ті квітки звуть іскорками, зірочками, зорьками, тоді як видатний селекціонер Карл Лінней назвав гвоздики діантусами (лат. dianthus), що в перекладі означає «божественна квітка».

Іван Нечуй-Левицький

Автор відомої «Кайдашевої сім’ї» вів усамітнений спосіб життя і ніколи не був одружений. Проте письменник дуже любив природу. У дворі його флігеля був садок, невеликий ставок і пасіка. Нечуй-Левицький народився біля річки Рось і міг годинами сидіти на березі, мріяти про щось своє і спостерігати за течією. Дослідники свідчать, що «небагато знайдеться письменників, які могли б змагатися з Нечуєм-Левицьким у «почутті природи», в умінні її бачити й описувати».

Іван Франко

Франко не тільки збудував свій дім, але й дуже хотів, щоб біля цього дому було б не менш добре, ніж у ньому, і затишно. Тому посадив разом із своїми синами і донечкою, і дружиною плодові дерева: яблуні, вишні, різні кущі - аґрус, порічки, малину, а також багато різноманітних квітів. На території Львівського національного літературно-меморіального музею Івана Франка працівники вирішили відтворити екопростір та висадили плодові кущі та дерева, які колись росли у його родинному саду. Сад облаштували, висадивши фруктові дерева та кущі, а також мальви – улюблені квіти Франка. Саме такі рослини, за спогадами дітей поета, росли на подвір'ї.

Гете

Німецький поет дуже любив фіалки і вирощував їх незвичайним методом. Гуляючи містом Веймаром, автор «Фауста» сіяв насіння фіалок всюди, де було вільне місце. Завдяки захопленню літератора, населений пункт ставав гарнішим. Місцеві жителі прозвали фіалки, засіяні поетом, «квітами Гете». Флористи вирощують їх і досі, а деякі сорти квітів назвали іменами героїв видатного німця.

Агата Крісті

Королева детективів в своїх романах часто писала про сади, оскільки і сама захоплювалася вирощуванням квітів. У 1938 році вона разом з чоловіком придбала розкішну ділянку Грінвей в графстві Девон, на території якого розташовувався город і кілька садів. Найбільше письменниці подобалися рідкісні дерева і чагарники: в Грінвей росли мімози, магонії, пуйя, а також 50 видів евкаліптів і гігантські рододендрони. Але найулюбленішею рослиною Крісті були камелії: в її садах налічувалося понад 200 видів! Не дивно, що автор детективів часто отримувала призи на місцевій виставці садівників.