«Згадаймо
юність, що горіла в
Мало яка інша подія в
історії України є настільки ж відомою, як бій під Крутами.
Минуло 98 років з того дня, коли на
станції Крути відбувся бій. Ми знаємо про нього доволі багато. Знаємо, що він
тривав 6 годин.
Знаємо, що співвідношення сил українських та більшовицьких вояків було приблизно один до десяти. На жаль, досі не знаємо ще імен усіх учасників бою, і навіть з усіх загиблих поіменно знаємо лише двадцятьох вояків.
Знаємо, що співвідношення сил українських та більшовицьких вояків було приблизно один до десяти. На жаль, досі не знаємо ще імен усіх учасників бою, і навіть з усіх загиблих поіменно знаємо лише двадцятьох вояків.
Але найважливіше – ми не знаємо, чим
був цей бій в українській історії. Дехто називає його трагедією – адже загинуло
близько сотні захисників України, більшість молоді люди, серед них студенти.
Дехто навіть говорить про поразку, бо не вдалося остаточно зупинити
більшовицький наступ.
Але даючи оцінку цього бою, ми повинні розуміти, що це був бій не за станцію Крути. І навіть не за Київ 1918 року. Це був бій за Україну, за її майбутнє. Лише в такому контексті ми можемо по справжньому зрозуміти значення того, що сталося в січні 1918-го під Крутами.
Але даючи оцінку цього бою, ми повинні розуміти, що це був бій не за станцію Крути. І навіть не за Київ 1918 року. Це був бій за Україну, за її майбутнє. Лише в такому контексті ми можемо по справжньому зрозуміти значення того, що сталося в січні 1918-го під Крутами.
Героїчна боротьба українських вояків на чотири дні зупинила більшовицький наступ. І це були не звичайних чотири дні, а переломні для української історії. Українські політики використали їх для міжнародного визнання проголошеної 22 січня незалежної держави, яке сталося за результатом підписання Брестського миру.
Коментарі
Дописати коментар