День пам'яті жертв голодоморів

 

Щороку 22 листопада Україна вшановує пам’ять жертв Голодомору 1932–1933 років і масових штучних голодів 1921–1923 та 1946–1947 років. У 1993 році Президент підписав Указ «Про заходи у зв’язку з 60-ми роковинами голодомору в Україні», після чого на Михайлівській площі в Києві відкрили перший пам’ятний знак жертвам Голодомору. У 1998 році встановлено щорічний День пам’яті жертв голодоморів - у четверту суботу листопада. Верховна Рада визнала Голодомор актом геноциду у 2006 році.

Три голоди, що пережила Україна під владою комуністичного режиму – 1921-1923, 1932-1933 та 1946-1947 років – стали одними з найжорстокіших злочинів проти людства. Хоча всі вони були штучними, саме Голодомор 1932-1933 років визнано геноцидом українського народу. Україна й надалі домагається міжнародного визнання цих злочинів.

Голод 1932–1933 років став національною катастрофою, яка поставила українців на межу зникнення. Він не був наслідком стихії чи неврожаю, а результатом цілеспрямованої політики радянського тоталітарного режиму. Насильницьке вилучення продовольства, блокада сіл, заборона виїзду, згортання торгівлі та масові репресії створили умови, несумісні з життям. У 1932 році прямі втрати становили близько 150 тисяч осіб, а у 1933 році загинуло від 3 до 3,5 мільйонів. Загальні демографічні втрати 1932-1934 років оцінюють у близько
5 мільйонів, а різні джерела називають від 3,5 до 9 мільйонів жертв.

Росія намагалася знищити українців як націю, зламавши дух і культуру. І сьогодні вона знову застосовує методи геноциду – масові вбивства, депортації, руйнування міст. Але нині Україна має власну державу, Збройні Сили та підтримку світу.

Пам’ять про Голодомор і сучасні злочини є нагадуванням про необхідність засудження винних та вшанування жертв. У цей день запалімо свічку пам’яті за мільйони загублених життів. Пам’ятаймо свою історію, бо той, хто не знає минулого, не матиме майбутнього!