Драй-Хмара Михайло Опанасович - 135 років віддня народження

Драй-Хмара Михайло Опанасович
(1889-1939)

 

10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Черкащині народився Михайло Драй-Хмара, поет і літературознавець.

Початкову освіту здобув у Золотоноші, потім – чотири класи Черкаської гімназії. Блискучі знання дали змогу перемогти у конкурсному іспиті до престижної Колегії (коледжу) Павла Галагана у Києві, де він навчався разом з
П. Филиповичем.

Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Студіював фонди бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда, Бухареста. Знав 19 мов – майже всі слов’янські та європейські, а також строслов’янську, старогрецьку, латину, санскрит. Працював у Петроградському університеті.

Після заснування урядом УНР університету в Кам'янці-Подільському, молодий учений, прагнучи активно включитися в процес відродження й становлення молодої держави, повертається на батьківщину і стає професором славістики нового університету. Одночасно керує лінгвістичною секцією кафедри історії та економіки Поділля (1918-1923 рр.), редагує «Записки Кам'янець-Подільського університету».

1923 року Драй-Хмара повертається до Києва, де працює професором мови і літератури в Медичному інституті. В цей час активно співпрацює з рядом науково-дослідних та культурно-освітніх організацій.

Як науковець-славіст, знавець багатьох мов Драй-Хмара зробив неоціненний внесок в розвиток літератури своїми перекладами. Він перекладає поезію Верлена, Маллярме, Метерлінка, М. Богдановича та інших. На жаль, багато перекладів Драй-Хмари було знищено в застінках НКВД.

Блискуче знання західно-європейської літератури мало вплив на формування Драй-Хмари як поета. Він належить до групи «неокласиків». Робить вагомий внесок у підготовку антології французької поезії.

Перший оригінальний поетичний твір Драй-Хмари з'явився ще у 1920 році в Кам'янці-Подільському. Перша книга віршів – збірка поезій «Проростень» виходить порівняно пізно. Зате в ній перед читачами постає вже зрілий поет зі сформованим світоглядом, складним естетичним та глибоким філософським змістом. Складна символіка – характерна риса поезій М. Драй-Хмари. Найчастіше вживані символічні образи – вітер, у якому свобода, прогресивний поступ та імпульс творення діалектично поєднуються з незатишністю, незбагненністю, передчуттям раптових фатальних змін…

Наприкінці 1928-го зазнав шаленої критики за сонет «Лебеді». У ньому вбачали прихований контекст, а дехто прямо звинувачував поета в «поширенні контрреволюційних ідей». Причиною гонінь став вислів «гроно п’ятірне», під яким малися на увазі поети-неокласики Микола Зеров, Павло Филипович, Максим Рильський, Освальд Бургардт і сам Михайло Драй-Хмара.

О гроно п’ятірне нездоланих співців,

крізь бурю й сніг гримить твій переможний спів,

що розбиває лід одчаю і зневіри.

Твори поета перестають публікувати. «Жах середньовіччя, тьми і гніту», про який Михайло Драй-Хмара писав у сонеті «Кам'янець», дістав поета в Києві 21 березня 1933 року, коли його безпідставно заарештували та нахабно звинуватили в приналежності до контрреволюційної організації у Кам'янецькому університеті. Однак слідству забракло доказів – і 11 травня 1933 року ученого випустили, а 16 липня 1934 року справу припинили та звільнили Михайла Панасовича під підписки про невиїзд. Але ні влаштуватися десь на роботу, ні щось надрукувати опальний професор уже не міг.

Другий арешт (6 вересня 1935 року) і заслання на Колиму на 5 років не забарилися. Драй-Хмара був одним із небагатьох, хто на допитах не зламався, не наговорив ні на себе, ні на товаришів.

У 1938-му термін продовжено ще на 10 років за «участь в антирадянській організації та антирадянську агітацію».

Загинув Михайло Драй-Хмара 19 січня 1939-го у концтаборі на Колимі.

За спогадами Михайла Добровольського, того дня до бригади заарештованих, що працювала на дорозі, наблизилося легкове авто, з якого вийшли троє сп’янілих управлінців. Один із них почав стріляти із маузера в кожного п’ятого. «Ми з Драєм стояли аж у четвертому десятку поряд, а з другого боку стояв київський студент Володя, з чиїм батьком Драй дружив колись у Кам’янці. Отож, коли почали нізащо розстрілювати щоп’ятого, Драй умить обрахував, що під кулю потрапить саме студент Володя… Щойно кат наблизився до чергової п’ятірки, до Володі, як Драй рвучко відштовхнув студента і став на його місце зі словами: «Не чіпай, кате, молоде життя, бери моє»… З цими словами він плюнув прибульцеві межи очі… Все відбулося блискавично… Тієї ж миті кат упритул випустив у груди Драя решту набоїв».

25 жовтня 1939 року київський ЗАГС повідомив дружину Драй-Хмари про його смерть, що сталася 19 січня 1939 року. Місця і причини смерті в повідомленні не вказано.

Реабілітований 1989-го. У документах про реабілітацію навпроти причини смерті було зазначено: «ослаблення серцевої діяльності».