Франсуа Рабле

 ФРАНСУА РАБЛЕ

(1494-1553)

Про Франсуа Рабле розповідають чимало легенд, оскільки він був людиною яскравою і колоритною. Проте безсумнівних відомостей про його життя збереглося небагато. Вважають, що він народився близько 1494 р. в чудовому куточку Франції – Турені, в родині правника.

У ранньому дитинстві Рабле втратив матір, а батько, який працював адвокатом, не побажав займатися вихованням сина. Саме так Франсуа опинився в монастирі. За кілька років Рабле змінив безліч монастирів: Сельї, Де Ля Боммет, Фонтене-ле-Конт. Там він вивчав багато нових предметів, серед яких виявилися Латинська та Давньогрецька мови, математики, філософії, грамоти. Але найбільше сина адвоката привернуло римське право і анатомія.

Прогресивні погляди юнака не дозволили йому залишатися надовго в монастирі, і Франсуа просить Папу Римського Климента VII перевести його до бенедиктинців в Майзе.

Незабаром Рабле залишає духовенство і продовжує навчання в університетах Монпельє і Пуатьє, вивчаючи медицину. Його однокурсником був майбутній лікар і провидець Мішель де Нострадамус.

У віці тридцяти шести років Франсуа вступив до університету Монпельє, на кафедру медицини. У перші ж місяці Рабле довірили вести лекції для інших студентів. Він підійшов до цього з усією відповідальністю, і незабаром став навіть випускати власні медичні твори. До кінця навчання Франсуа з відзнакою здав всі іспити і написав випускну роботу, за яку отримав вищі відзнаки.

В 1532 році оселяється в Ліоні і займається лікарською практикою. Лікування було дуже успішною справою, і він став прикладом лікаря епохи європейського Відродження. Рабле з легкістю препарував трупи і лікував своїх пацієнтів не тільки ліками, але і психоаналізом, ґрунтуючись на методах Гіппократа. А весь вільний час займається редагуванням рукописів та публікацією памфлетів сатиричного жанру.

У 1533 році Рабле випустив свої перші книги, які надалі і принесуть йому світову популярність, взявши перед цим незвичайний псевдонім – Алькофрібас Назьє. Французький письменник Франсуа Рабле увійшов до історії світової літератури як автор сатиричного роману "Гаргантюа і Пантагрюэль". Майстер гротеску і гіперболи, у своїй книзі він розповів історію пригод двох добродушних велетнів і їх друзів. Прозаїк нещадно висміяв лінь, неуцтво і лицемірство духовенства, за що його твір був оголошений Римсько-католицькою церквою єретичним.

До середини ХVI століття Рабле повернувся до Франції, де працював священиком у монастирі в Медоні. У цьому монастирі він навчав дітей, доглядав за бідними і хворими.

Помер Франсуа Рабле в 1553 році в Парижі.