Що Ви знаєте про Вергілія?

 

Публій Вергілій Марон, відомий як Вергілій, став одним із найвидатніших поетів давнього Риму, визнаним майстром слова та творчим генієм свого часу. Його творчість відзначається епічними поемами, що стали невід’ємною частиною світової літературної спадщини.

Пропонуємо Вам  цікаві факти з життя давньоримського поета Вергілія які  розкажуть про найвизначнішого діяча античності, який вплинув на всю європейську культуру.

1. Вергілій народився у Мантуї в родині землевласника. З дитинства мріяв стати відомим адвокатом. Своє навчання він розпочав у Мілані, а закінчив у кращій юридичній школі Риму. Але так сталося, що адвокатська кар’єра так і не стала реальністю. Річ у тому, що Вергілій не мав відповідних ораторських здібностей та й був дуже сором’язливим, що для адвоката зовсім неприйнятно.

2. Щоб розв’язати проблему боязні ораторства він вирішує розпочати писати і читати свої твори на публіці. З часом ця проблема вирішилася.

3. Перший великий твір Вергілія, який приніс йому славу поета – це «Буколіки». Збірка з десяти пасторальних віршів, що оспівують життя у сільській місцевості, часто в алегоричній формі.

4. Одного разу давньоримський поет Вергілій влаштував на земельному угідді біля свого будинку справжню церемонію поховання для звичайнісінької мухи. Найцікавіше те, що для цієї справи він запросив копачів і виступив з прощальними речами на честь «покійної». Цим самим він перетворив свою землю в кладовище, знявши з себе обов’язок сплачувати податки (в ті часи в Римі тільки землі кладовища не обкладались податками).

5. Проживаючи на околиці Неаполя, він періодично навідується до Риму, де здобув славу широко обізнаної людини. Римляни поважали його як великого поета і майстра слова. Сам правитель великої держави вважав Вергілія кращим пропагандистом державної політики. Сам Вергілій не шукав слави і сторонився людей, живучи самітником. Але відомий Меценат і Октавіан Август ввели його в коло державних «мужів», прославляючи його діяльність на весь Рим.

6. Вергілій не любив подорожувати. За все своє життя він був лише в Греції. Під час подорожі його захопила морська хвороба, яка значно підірвала його здоров’я. Повертаючись додому, він захворів і невдовзі помер.

7. Вергілій писав “Енеїду” понад 10 років. Перед смертю він попросив спалити «Енеїду» (так як боявся, що її неправильно зрозуміють через те, що Вергілій не встиг закінчити поему), але імператор Август наказав зберегти та опублікувати поему. Та саме ця епічна поема визначила його незмінне місце серед великих майстрів світової літератури.

8. Він жив скромно і любив природу.

Хоча Вергілій був відомим і отримував підтримку від Августа та Мецената, він вів усамітнений спосіб життя, любив сільську природу та уникав політики.

9. Вергілія дуже шанували в Середньовіччі. 

Його твори вважали пророчими, а самого Вергілія — чаклуном і мудрецем.

10. Вергілій був улюбленим поетом імператора Августа. Він навіть вважав його "національним поетом Риму".

11. Вергілій не любив публічності. Він був тихою і скромною людиною, уникав уваги.

12. Був дуже багатим. За життя він отримав від Августа великі маєтки та землі.

13. Не мав сім’ї та дітей. Його найближчими друзями були поети та філософи.

14. Був дуже хворобливим. Светоній писав, що Вергілій був високого зросту, міцної статури, на обличчя смаглявий, скидався на селянина, але не відрізнявся міцним здоров’ям: особливо страждав він животом, горлом, головним болем і часто робив собі кровопускання.

15. Його поховали в Неаполі. На його могилі написані слова: “Мантуя дала мені життя, Калабрія забрала, Неаполь має мене зараз.”

Вергілій написав три великих твори: Буколіки (про пастухів), Георгіки (про сільське господарство) та Енеїду (про пригоди троянця Енея).

Його “Георгіки” надихнули римлян на сільське господарство. Вони стали справжнім “підручником для фермерів”.

Творчість Вергілія справила значний вплив на римську та світову літературу. Його поезія віддзеркалює глибокий патріотизм та любов до батьківщини. Латинська література пізніше не могла обійтися без врахування його внеску. Вергілій залишив світові незабутню спадщину, що не тільки відображує його час, але й зберігається як вічна пам’ять про велич його духу та мистецтва слова. Творчість Вергілія залишається неоціненною духовною скарбницею, яка продовжує надихати та захоплювати покоління за поколінням.