ЛІНА КОСТЕНКО – ПОЕТЕСА ЕПОХИ
Ліна Василівна Костенко народилася 19 березня 1930 р. в
містечку Ржищів на Київщині в родині вчителів. У 1936 р. родина перебралася до
Києва, де майбутня поетеса закінчила середню школу. Народилась у родині
вчителів. Ці скупі дані біографічної довідки стануть хвилюючими поетичними
мотивами, коли авторка згодом розповість у віршах про біженські дороги воєнних
років і про «балетну школу» замінованого поля, по якому доводилося ходити, і
про перший — написаний в окопі — вірш. Після закінчення середньої школи молода
поетеса навчається в Київському педінституті, а згодом — у Московському літературному
інституті їм. О. М. Горького, який закінчила 1956 р. Ліна Костенко була однією
з перших і найпримітніших у плеяді молодих українських письменників-
шістдесятників, що виступили на межі 50-60-х років XX ст. Збірки її віршів
«Проміння землі» (1957 р.) та «Вітрила» (1958 р.) викликали інтерес читача й
критики, а книга «Мандрівки серця», що вийшла в 1961 р., не тільки закріпила
успіх, а й засвідчила справжню творчу зрілість поетеси, поставила її ім’я серед
визначних майстрів української поезії. Книги Л. Костенко «Над берегами вічної
ріки» (1977 р.), «Неповторність» (1980 р.) і «Сад нетанучих скульптур» (1987
р.), збірка віршів для дітей «Бузиновий цар» (1987 р.) стали небуденними
явищами сучасної української поезії, явищами, які помітно впливають на весь її
подальший розвиток.
Вона стала першим лауреатом
Міжнародної літературно-мистецької премії ім. Олени Теліги, почесним професором
Києво-Могилянської академії. Сьогодні Ліна Костенко живе і працює в Києві. 2010
року у видавництві «Либідь» вийшла поема «Берестечко» з ілюстраціями Георгія
Якутовича; збірка «Гіацинтове сонце», впорядкована Ольгою Богомолець; а також у
видавництві «А-БА-БА...» — перший прозовий роман Л. Костенко — «Записки
українського самашедшого», що викликав великий ажіотаж і тимчасову його нестачу
в книгарнях, що привело до появи піратських передруків. Станом на червень
2011 року загальний офіційний тираж роману становив 80 тисяч.

Відзнаки
- Почесний
професор Національного університету «Києво-Могилянська академія».
- Почесний
доктор Львівського національного університету.
- Почесний
доктор Чернівецького національного університету (2002).
- Лауреат Державної
премії ім. Тараса Шевченка (1987, за роман «Маруся Чурай» і
збірку «Неповторність»)
- Лауреат
Міжнародної літературно-мистецької премії ім. О.Теліги (2000).
- Нагороджена Почесною
відзнакою Президента України (1992) і Орденом князя Ярослава Мудрого V
ступеня (березень 2000).
- Відмовилась
від звання Героя України, відповівши:
«Політичної біжутерії не ношу!»
- Відзнака «Золотий
письменник України», 2012.

Коментарі
Дописати коментар