Історія слов'янської писемності

 

24 травня багато слов’янських країн вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

Уперше День слов'янської писемності і культури було відзначено в 1863 році на честь 1000-річчя створення слов'янської абетки.

Загалом виникнення писемності у східних слов'ян пов'язане з їхнім політичним та соціально-економічним розвитком у IX ст. Саме в цей період утворилася Київська Русь.

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.

  Кирилиця стала основою для таких абеток: українська, білоруська, болгарська, македонська, сербська, російська, чорногорська.

До слова, у середньовічній Європі слов'янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур.

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов'янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов'янської писемності, фундамент усіх слов'янських літератур.

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Для того, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, довелося внести до абетки-основи суттєві зміни. А саме – доповнити її новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних та південних слов'ян, отримавши назву "кирилиця". Також у той час була створена і глаголиця. Незважаючи на першоджерело, як кирилиця, так і глаголиця – цілком оригінальні слов'янські системи письма.

 Також брати працювали й над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг. Це стало передумовою започаткування слов'янських мов та книжкової справи. Найдавнішою кириличною книгою вважається давньоруське Остромирове Євангеліє (1057 рік). 

  З нагоди Дня слов'янської писемності і культури варто згадати і про нашу рідну мову. Так, українська мова увібрала в себе значну частину праслов'янської мовної спадщини, яка в інших слов'янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ–ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше – українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них – під впливом інших 24 травня багато слов’янських країн вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності.

Уперше День слов'янської писемності і культури було відзначено в 1863 році на честь 1000-річчя створення слов'янської абетки.

Загалом виникнення писемності у східних слов'ян пов'язане з їхнім політичним та соціально-економічним розвитком у IX ст. Саме в цей період утворилася Київська Русь.

Мова, яку запровадили Кирило й Мефодій, стала мовою східнослов'янських народів, отже, й українського.

  Кирилиця стала основою для таких абеток: українська, білоруська, болгарська, македонська, сербська, російська, чорногорська.

До слова, у середньовічній Європі слов'янська мова була третьою мовою після грецької та латинської, за допомогою якої поширювалося слово Боже. А просвітницька діяльність Кирила та Мефодія мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на високий щабель та заклали тим самим основи церковнослов’янської писемності, фундамент усіх слов’янських літератур. 

Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія і їхніх учнів мала всеслов'янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов'янських народів на високий щабель, заклавши тим самим основи церковнослов'янської писемності, фундамент усіх слов'янських літератур.

Кирило створив слов'янську абетку на основі грецької. Для того, щоб передати фонетичні особливості слов'янської звукової системи, довелося внести до абетки-основи суттєві зміни. А саме – доповнити її новими буквами, запозиченими з глаголиці. Цей алфавіт поширився у східних та південних слов'ян, отримавши назву "кирилиця". Також у той час була створена і глаголиця. Незважаючи на першоджерело, як кирилиця, так і глаголиця – цілком оригінальні слов'янські системи письма.

 Також брати працювали й над перекладом зі старогрецької мови на старослов'янську Євангелія та Псалтиря. Загалом Кирило і Мефодій переклали значну кількість книг. Це стало передумовою започаткування слов'янських мов та книжкової справи. Найдавнішою кириличною книгою вважається давньоруське Остромирове Євангеліє (1057 рік).  

  З нагоди Дня слов'янської писемності і культури варто згадати і про нашу рідну мову. Так, українська мова увібрала в себе значну частину праслов'янської мовної спадщини, яка в інших слов'янських мовах відображена меншою мірою або й зовсім зникла. У протоукраїнських діалектах протягом VІ–ІХ ст. виникло в різний час чимало інших специфічно українських або українсько-білоруських, менше – українсько-російських діалектних особливостей, деякі з них – під впливом інших мов. Цей процес тривав і в епоху Київської Русі, і в наступний період – від ХІV ст. і далі.

  У підсумку варто відзначити, що нині у світі існує приблизно 60 народів, чия писемність ґрунтується на кирилиці.

    Великі брати Кирило та Мефодій залишили по собі спадщину, яка об'єднує слов'янський світ.

Пропонуємо вашій увазі відео презентацію презентацію "День слов'янської писемності та культури", яку підготували наші працівники.