Чому весна називається весною?

       

Існує цікава версія: слово «весна» походить від давніх слів, пов’язаних із радістю, світлом і пробудженням.

Весною все навкруги прокидається після зимової сплячки, дерева та кущі розпускають свої бруньки, починається розквіт трав, народжуються нові тварини, а птахи повертаються зі своїх зимівельних квартир.

Слову весна – декілька тисяч років, воно є у багатьох індоєвропейських мовах.. А майже всі слов’яни вимовляють його приблизно так, як і ми. Багато хто асоціює слово «весна» із близькозвучним «веселий». Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського слова «ves» із первинним значенням «живий, світлий». Бо в уявленні наших предків календарна весна асоціювалась зі світлом, з відродженням життя.

Саме тому її назва так гарно передає настрій цієї пори року!

А звідки ж походять назви українських весняних місяців?

Березень – така сучасна назва остаточно закріпилася в середині минулого століття. Вона походить від найменування доволі унікального промислу – березолу – це процес заготівлі березового попелу, який використовували як добриво чи речовину для виготовлення скла. Українці обирали період, коли березовий ліс підсихав (а він припадав саме на початок весни), спалювали потрібні дерева і лиш потім починали наступні етапи роботи. Тож не дивно, що в народі часто перший весняний місяць іменували березолем чи березозорем. Назва «березень» вказує не тільки на іменник “береза», а й на дещо забуте слово «зело», значення якого – зелень.

Також є інші варіанти, що дають відсилку до різноманітних природних і погодних явищ.

Капельник, крапельник або капелюжник –  коли сходять сніги й скресає крига, усюди починають капотіти струмочки води.

Полютий – місяць, який настає після лютого.

Протальник – знову ж таки відсилка до післязимового танення снігів.

 

Зимобор – вказівка на закінчення зими, своєрідну перемогу над нею.

Свистун або весновій – асоціація з доволі потужними, але вже теплими подувами вітру.

Сухин – натяк на підсихання землі після зими.

Соковик – така назва не випадкова, адже саме на початку весни збирають березовий сік.

Новачок – усім відомо, раніше рік у наших предків розпочинався в березні. І нарешті марець або март.  Це не є росіянізмом. Натомість це давнє найменування, походження якого має два варіанти пояснення. По-перше, у цій назві можна відчитати корінь “мрець». Річ у тім, що наші предки, проводжаючи зиму, влаштовували тризну – обряд поминання покійників. Інше теорія відсилає нас до латинської мови та імені античного бога Марса – покровителя весни та війни.

Квітень – така назва усталилася в 16 столітті. Це час, коли земля повноцінно прокидається після зимових холодів, починають цвісти перші дерева, з’являються квіти. Ще в народі нерідко побутував доволі співзвучний варіант “цвітень» – знову ж таки натяк на цвітіння рослин. Також другий місяць весни наші предки називали лукавець, вередун, обманщик або пустун – усе через надзвичайно примхливу та мінливу погоду. 

Інший варіант – снігогон чи снігогін – вказівка на явище, коли течуть струмки, забираючи з собою залишки снігу.

Дзюрчальник або водолій – пояснення просте – час, коли тече багато води.

 

Лелечник – саме в цей період лелеки повертаються до своїх гнізд. 

Краснець або красенець – українці не могли не наголосити на красі природи, коли весна квітує на повну силу. І на сам кінець – апріль – цей варіант прийшов до нас з латинської і перекладається як “сонячний».

Травень.  Останній місяць весни офіційно став травнем лише у 20 столітті, хоча ця назва зародилася ще в часи Руси-України та була пов’язана з природними особливостями – трави буяють, земля повниться зеленню кольорів. Інше народне найменування – травник – знову ж таки натяк на красу різнотрав’я.

Пісенник – вказівка на те, що саме наприкінці весни в лісах, гаях, на полях, біля річок і людських осель цілоденно чути різноманітні пташині співи. Громовик – у цей час нерідко бувають лункі розряди грому.

І наостанок – май – назва утворена від імені давньоримської богині Маї, небесної німфи, зоря якої з’являється на небі саме у травні.

Боремося за існування рідної мови і нехай наша весна буде уквітчана барвистістю українського слова!