БІБЛІО КРАЇНА

  Яку картинку ви бачите, коли чуєте про місце сили? Мабуть, кожен бачить своє. Хтось побачить подвір’я батьківської хати, де пройшли безтурботні дитячі роки, улюблене місце цікавої подорожі, хтось уявляє килимок для йоги, або бібліотеку - місце де можна знайти спокій та внутрішню тишу. А в когось перед очима постають грандіозні гірські вершини, зелені гаї, та великі ліси, що наповнюють відчуттям величі світу. Сьогодні відбувся тренінг для користувачів бібліотеки від фахівців мобільної бригади допомоги під час якого визначали «місце сили» кожного з учасників. Пані Надія познайомила з цікавим способом використання МАК (метафорично-асоціативних карт), з їх допомогою поринули у світ внутрішніх відчуттів та відволіклися   відбуденності. Визначили своє «місце сили» та побудували плани намайбутнє. Головне пам’ятати, що в будь-якому місці можна відчути зв’язок з вищим, наповнитись силою, здійснити мрії. Для цього потрібно всього-на-всього відкрити своє серце, бути щирим та вдячним цьому

  В Кіноклубі Docudays UA при бібліотеці-філії №2 подивились фільм «Вівчар» режисера Маттіаса Жуло (Швейцарія, 2022р.), що розкриває тему професійного самовизначення. Вівчарство — одне з найдавніших занять жителів українського Закарпаття та гірських районів. На жаль, нині знайти людину для цієї тяжкої, але традиційної для регіону роботи складно. Молодь у професію не йде, віддаючи перевагу більш перспективній роботі. Та події, що відбуваються у фільмі показують нам життя на острові Акілл, на захід від узбережжя Ірландії. Головний герой - Кіан збирається провести тут літні канікули. Однак на думку його діда Мартіна, зараз саме час для ознайомлення з роботою на фермі. «Вівчар» — це ніжний, мрійливий фільм про терпіння, необхідне для вивчення професії, що передається з покоління в покоління. Сім’я та значимі дорослі є важливим фактором у виборі професії. Дорослі передають дітям свій досвід, життєві цінності, задовольняють щоденні потреби, надають зразки для наслідування, поступово пр

Драй-Хмара Михайло Опанасович (1889-1939)   10 жовтня 1889 року в селі Малі Канівці на Черкащині народився Михайло Драй-Хмара, поет і літературознавець. Початкову освіту здобув у Золотоноші, потім – чотири класи Черкаської гімназії. Блискучі знання дали змогу перемогти у конкурсному іспиті до престижної Колегії (коледжу) Павла Галагана у Києві, де він навчався разом з П. Филиповичем. Закінчив історико-філологічний факультет Київського університету. Студіював фонди бібліотек і архівів Львова, Будапешта, Загреба, Белграда, Бухареста. Знав 19 мов – майже всі слов’янські та європейські, а також строслов’янську, старогрецьку, латину, санскрит. Працював у Петроградському університеті. Після заснування урядом УНР університету в Кам'янці-Подільському, молодий учений, прагнучи активно включитися в процес відродження й становлення молодої держави, повертається на батьківщину і стає професором славістики нового університету. Одночасно керує лінгвістичною секцією кафедри історії та

  Бібліотека-філія №2 продовжує співпрацю з психологами Мобільної бригади допомоги (МБД). Сьогодні для учасників заходу фахівці провели цікавий та незвич ай ний тренінг з асоціативної психології. Присутні навчались розшифровувати символи-підказки, що дає нам наша свідомість, чи скоріше підсвідомість, з допомогою спеціальних картинок у формі карт. Такий метод часто використовується психологами як засіб консультування, психотерапії, для покращення спілкування. Учасники терапевтичної групи   навчались правильно ставити питання, викликати асоціації, завдяки яким людина проживає ще раз свою історію, актуалізує проблему. Використання асоціативних карт дозволяє задіяти ресурси інтуїції, розвивати уяву і стимулювати емоційний інтелект людини. А також консолідує роботу обох півкуль головного мозку, що призводить до виявлення нових способів мислення. Цікавий тренінг дозволив кожному зазирнути у свій внутрішній світ та отримати відповіді на хвилюючі питання. Щиро вдячні фахівцям МБД за час