Іван Петрович Крип’якевич
Іван Петрович Крип’якевич
1886 року народився Іван Крип’якевич,
український історик, археограф, організатор наукового життя,
громадсько-освітній діяч, журналіст, академік НАНУ.
1907 був заарештований за участь у боротьбі за український університет у Львові.
Дійсний член НТШ з 1911, учень М.
Грушевського. Професор Львівського університету, директор Інституту суспільних
наук НАНУ (нині Інститут українознавства його імені).
Основним
напрямом наукових студій стала історія Війська Запорозького і
Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст. Поряд з
науковими статтями публікував у "Записках НТШ" численні рецензії на
вітчизняні та зарубіжні дослідження з історії України, краєзнавства, питань
методики праці історика.
У
міжвоєнні роки друкувався у журналах, розрахованих на широкі кола інтелігенції
("Стара Україна", "Літопис "Червоної Калини",
"Рідна школа", "Українська книга" та ін.), особливо плідною
стала співпраця з місячником "Життя і знання".
Окремі
статті виходили у періодиці української діаспори в США.
Від
1957 – член редколегії "Українського історичного журналу", 1959–1965
рр. – "Української радянської енциклопедії", в якій опублікував низку
статей з історії України, переважно середніх віків.
Широке
громадське визнання принесли йому підручники, синтетичні огляди основних
проблем національної історії, а також науково-популярні праці.
Найважливіші
історичні праці Крип'якевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини —
«Матеріали до історії української козаччини» (1914), «Студії над державою Б.
Хмельницького» (1925—1931), «Богдан Хмельницький» (1954) та інші.
Крип'якевич — автор багатьох праць з історіографії («Українська історіографія», 1923); археології, сфрагістики, історії культури («Історія української культури», 1937); численних науково-популярних нарисів з історії України: «Історія України» (1920),
«Велика історія України» (1935), «Запорозьке Військо» (ч. ІІ з «Історії українського війська», 1936); та підручників «Оповідання з історії України»,
«Коротка історія України для початкових шкіл» (1918),
«Огляд історії України: Repеtitorium для вищих класів середніх шкіл та вчительських курсів» (1919), «Історичні проходи по Львові» (1932, перевидання 1991 р.) та інші.
Помер
21 квітня 1967 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.
Коментарі
Дописати коментар