Іван Петрович Крип’якевич

 

Іван Петрович Крип’якевич


 1886 року народився Іван Крип’якевич, український історик, археограф, організатор наукового життя, громадсько-освітній діяч, журналіст, академік НАНУ.

 1907 був заарештований за участь у боротьбі за український університет у Львові. 

Дійсний член НТШ з 1911, учень М. Грушевського. Професор Львівського університету, директор Інституту суспільних наук НАНУ (нині Інститут українознавства його імені).

Основним напрямом наукових студій стала історія Війська Запорозького і Національно-визвольна війна українського народу середини 17 ст. Поряд з науковими статтями публікував у "Записках НТШ" численні рецензії на вітчизняні та зарубіжні дослідження з історії України, краєзнавства, питань методики праці історика.

У міжвоєнні роки друкувався у журналах, розрахованих на широкі кола інтелігенції ("Стара Україна", "Літопис "Червоної Калини", "Рідна школа", "Українська книга" та ін.), особливо плідною стала співпраця з місячником "Життя і знання".

Окремі статті виходили у періодиці української діаспори в США.

Від 1957 – член редколегії "Українського історичного журналу", 1959–1965 рр. – "Української радянської енциклопедії", в якій опублікував низку статей з історії України, переважно середніх віків.

Широке громадське визнання принесли йому підручники, синтетичні огляди основних проблем національної історії, а також науково-популярні праці.

Найважливіші історичні праці Крип'якевича присвячені періоду козаччини і Хмельниччини — «Матеріали до історії української козаччини» (1914), «Студії над державою Б. Хмельницького» (1925—1931), «Богдан Хмельницький» (1954) та інші.



Крип'якевич — автор багатьох праць з історіографії («Українська історіографія», 1923); археології, сфрагістики, історії культури («Історія української культури», 1937); численних науково-популярних нарисів з історії України: «Історія України» (1920),


«Велика історія України» (1935), «Запорозьке Військо» (ч. ІІ з «Історії українського війська», 1936); та підручників «Оповідання з історії України», 





«Коротка історія України для початкових шкіл» (1918),

«Огляд історії України: Repеtitorium для вищих класів середніх шкіл та вчительських курсів» (1919), «Історичні проходи по Львові» (1932, перевидання 1991 р.) та інші.



Помер 21 квітня 1967 року у Львові, похований на Личаківському цвинтарі.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Всесвітній день журавля

4 найпопулярніші квітки осені

«Зниклі птахи та тварини України»