БІБЛІО КРАЇНА

  Бернард Шоу вирізняється серед письменників-реалістів XX століття як сатирик і реформатор англійської драми. П’єса Бернарда Шоу "Пігмаліон" була написана у 1912 – 1913 рр. Робота над її постановкою ознаменувалася любовним захопленням Шоу. Головна роль призначалася для відомої артистки Стелли Патрік Кемпбелл. Розмовляючи з нею про роль, відвідуючи її будинок, Шоу все більше закохувався в цю жінку. Йому в той час було 56 років, їй – 47. Роль Елізи Дулітл виявилася для місіс П. Кемпбелл її сценічною вершиною. Сварки і бурхливі з’ясовування хитали відносини письменника і актриси. Стелла вимагала його розлучення з дружиною. Але Шоу не пожертвував коханням і відданістю дружини заради свого захоплення. У відповідь Стелла порвала стосунки з ним і раптово вийшла заміж за людину, значно молодшу за себе. Вона була тоді на вершині слави, багато хто пропонував їй руку і серце. Так вона помстилася тому, кого кохала. Бернард Шоу прагнув створити проблемний інтелектуальний театр, і

  Тож нам не було запасного обходу, Єдине вело нас під кулі й ножі: Чи впасти під небом достойно народу. Чи гідність зарити в приватній межі.    Так сказав наш поет-сучасник Борис Олійник про українських лицарів духу, до яких належать Олег Ольжич та Олена Теліга – митці, котрі не лише своїм проникливим художнім словом наближали світлу годину визволення Батьківщини, а й стали до лав борців і життям заплатили за вірність визвольним ідеям. "Держава не твориться в будучині, держава будується нині...... – заявляв Олег Ольжич. "Тяжке змагання наші душі зоре, щоб колосились зерна перемоги..." – твердила Олена Теліга. Правду казали римляни, що поетом не можна стати, поетом треба народитися. Як на пророків, сходить на них Дух Святий, відкриваючи речі, не доступні простим смертним. Поетами з Божою ласки були Олена Теліга й Олег Ольжич – оригінальні в образах та ідеях, горді в житті і поезії. Їм, українцям за походженням і за самоусвідомленістю, берег рідний то віддаляв

  Василь Барка (cправжнє ім’я – Василь Костянтинович Очерет) – талановитий письменник і поет, представник української діаспори у Сполучених Штатах Америки – народився 16 липня 1908 року в селі Солониця Лубенського району на Полтавщині. Літературна спадщина автора – це понад 20 книг поезій, романів, повістей, есеїв, перекладів та літературної критики. Читачам Василь Барка відомий завдяки поетичним збіркам «Шляхи» (1930) та «Цехи» (1932) , романам «Океан» і «Рай» (1951), повісті «Жовтий князь» (1963), перекладові Шекспірового «Короля Ліра» та «Апокаліпсису» , перекладеному для українського видання Біблії. В Німеччині вийшли друком збірки його поезій «Апостоли» і «Білий сніг» . Переїхавши до США, поет видав збірки: «Трояндовий роман», «Псалом голубиного поля», «Царство», «Лірник», роман у віршах «Свідок для сонця шестикрилих» . Василь Барка знаний і як драматург ( п’єса «Господар міста», драматична поема «Кавказ» ), і як автор критичних есе «Хліборобський Орфей, або Клярнетизм» , «Пр

  Всі знають, що читати корисно.  Виявляється, якщо ви проводите вільний час з книгою в руках, то автоматично покращуєте своє здоров’я, знижуєте рівень стресу і стаєте щасливішими. Книга — це чудовий супутник на шляху самовдосконалення, даруючи знання, мотивацію та практичні інструменти для досягнення цілей та покращення якості життя. Дослідники довели, що читання книг – важлива умова для хорошого відпочинку. Не забудьте про це, коли зберетеся у відпустку! Бібліотекарі – філії № 2 ЦБ Полтавської МТГ пропонують Вашій увазі відео-презентацію «Три причини читати саме влітку!».