середа, 30 березня 2016 р.

Літературна година "Бути щасливим та радіти життю разом з Полліанною"
( в рамках тижня дитячої книги)

Кожного року під час весняних канікул бібліотеки міста запрошують своїх юних читачів на заходи  в рамках Всеукраїнського тижня дитячої книги .
Учні 5-х класів ЗОШ №2 із задоволенням послухали повідомлення про Елеанор Портер та історію створення її відомої книги "Полліанна".
А також учні мали можливість подивитись дуже гарний художній фільм, створений  по роману. Вміти радіти життю та  бачити тільки добре -  це те,  чому намагається  навчити глядачів головна героїня.















Про те, що коли-небудь Елеанор Портер стане всесвітньовідомою письменницею, вона ніколи не мріяла. З дитинства маленька Еллі над усе любила співати. Народилася вона 1868 року в штаті Нью-Гемпшир і походила з досить заможної та шанованої родини перших поселенців до Америки. Отож, кілька років Елеонор вчилася музики в Бостоні. Вона грала на фортепіано, співала в церковному хорі, виступала з концертами. Їй пророкували славу великої артистки. Але не склалося. Чудового травневого дня 1892 року Елеонор Портер вийшла заміж. Її чоловік був підприємцем і незабаром через справи фірми їм довелося переїхати до іншого міста, то ж Елеонор залишила свій музичний колектив. 
В родини Портерів був гарний ошатний будинок, найбільшою окрасою якого був сад, що ріс просто на пласкому даху будівлі. Елеонорі дуже подобалося відпочивати там, сидячи в кріслі посеред дерев, дивитися в небо. Одного разу вона захопила з собою олівець, зошит і почала писати оповідання...
Потім кілька своїх оповідань вона надіслала до відомого в Америці християнського журналу "Крістіан Гералд". І їх надрукували! Так Елеонор Портер стала письменницею, на той час їй було вже тридцять три роки. 
Ще кілька років Е. Портер писала короткі історії й оповідання, котрі охоче друкували різноманітні часописи. Її перший роман вийшов друком лише 1907 року. Він називався "Перетнути потік".
В 1912р. письменниця взялася за невеличку повість для дітей. То була зворушлива історія про те, як сувора багата тітка взяла на виховання племінницю-сирітку. Героїня носила чудернацьке ім'я Полліанна. 

Читаючи роман, отримуєш велике задоволення. Радимо всім прочитати цей твір та віримо, що ваше життя теж зміниться на краще під впливом цієї героїні!

вівторок, 22 березня 2016 р.

Година пам’яті  "Мій Шевченко"

Тарас Григорович Шевченко – велика та невмируща слава українського народу. В його особі український народ ніби злив свої  найкращі духовні сили й обрав його співцем своєї історичної слави і соціальної недолі, власних сподівань і прагнень. Під думи народні налаштував свою ліру Кобзар, тому й оживало в його слові все те, що таїлося в самій глибині серця. Із тим скарбом – словом свого найкращого сина – український народ і виходить до всіх людей землі.
Запрошені на захід учні 9-х класів Розсошенської гімназії дізнались багато цікавої інформації та активно відповідали на запитання літературної вікторини.



 Ім’я Тараса Шевченка відоме не тільки кожному українцю, його знають та шанують в усьому світі. І це не перебільшення, адже пам’ятники Великому Кобзарю встановлені в США та Канаді, Румунії та Росії, навіть у далекій Австралії. Наш геніальний поет для багатьох народів є прикладом того, як треба любити свою Батьківщину й боротися за свою щасливу долю.
Тисячі наукових творів написано про творчість Т. Шевченка, десятки романів і повістей – про його життя. Існує навіть ціла галузь літературознавства – шевченкознавство. Мати у своїй колекції картини Шевченка чи навіть просто ескізи – велика честь для будь-якого художнього музей. Ось така людина народилася на нашій землі.
Також про його життя та творчість  знято багато фільмів. Пропонуємо до вашої уваги один із них - «Мій Шевченко».




четвер, 17 березня 2016 р.

"Ми станемо щасливими. Колись..."

Про що ти мрієш? У тебе є мрія? Яка твоя мрія? 


Незамислувате питання на яке сходу й не відповіси, особливо, якщо тобі 14. Але спробувати варто, бо  насправді будь-яка мрія то є план реалізації себе у суспільстві, як людини. Адже незалежно від середовища, насамперед, ти є людина. І ти маєш невід’ємне право – жити та розвивати свої здібності. Над такими важливими питаннями розмірковували глядачі  під час перегляду документального фільму  польського режисера Павла Височанські "Коли -небудь ми станемо щасливими". Запрошені на чергове засідання Кіноклубу "Імпульс", учні 9-х класів ЗОШ № 20  намагались відповісти на  такі питання: Що таке щастя?  Чи можна його "забезпечити" і як воно пов’язане з правами людини? Ми спонукали їх замислитись над життєвими пріоритетами, власними можливостями згідно людських прав і свобод. 

Звичне нам право: на життя, на навчання, на сім’ю, особисту свободу, свободу думки, совісті, релігії, вираження поглядів, зібрань та обєднань, працевлаштування, справедливого суду… Це ті норми згідно яких живуть люди у цивілізованому світі. Це ті прагнення, які ми окреслюємо як бажання досягти успіху в житті, самореалізуватись, здійснити свою мрію.  
Звичайна дискусія допомогла поглянути на себе з іншого боку, замислитись над майбутнім, та, сподіваємось, залишила позитивні враження. Дякуємо всім, хто приймав участь у заході!







вівторок, 15 березня 2016 р.

середа, 9 березня 2016 р.

Ретрокінозал.
      
               9 березня  "Незабутній роман",1957р



«Незабутній роман»  - Голлівудська романтична комедія з Кері Грантом і Деборою Керр в головних ролях. Виробництво США, 1957 року , режисер Лео Маккері. Це ремейк стрічки 1939 року «Love Affair» ( «Любовний роман»), того ж режисера. Різниця цих двох версій в плані змісту несуттєве, хіба тільки, що фільм 1957 року кольоровий і шірокоекраннний.


Успіху фільму дуже сприяла пісня «Незабутній роман» (Our Love Affair) - композитора Гаррі Уоррена, слова - Лео Маккері і Адамсон Гарольд. 
Фільм номінувався на «Оскар» в чотирьох категоріях (1958). Американський інститут кіномистецтва включив «Незабутній роман» в список «100 кращих американських фільмів про кохання» за всю історію кіно.
Мужній Кері Грант і дивовижно ніжна і красива Дебора Керр раніше ніколи не зустрічались один з одним в реальному житті. Але їм вдалося створити на екрані дует такої сили, що в історію роману їх героїв віриться з найпершого кадру. Фільм дарує надію на щастя, змушує повірити в світле майбутнє, що ніколи не треба засмучуватись і що в житті все можливо!



середа, 2 березня 2016 р.

Героїчні сторінки України в

 поезії Г.П. Демиденко

Сьогодні в нашій бібліотеці  Ганна Петрівна Демиденко, презентувала свою нову збірку «Вони умирали двічі».
Це вже не перша і, сподіваємось, не остання зустріч з новосанжарською поетесою.  На захід були запрошені учні 9 класу ЗОШ №2. А також учні Полтавської музичної школи №3 ім.  Б.Гмирі, які привітали Ганну Демиденко з виходом нової збірки, виконавши такі  музичні композиції: «Одна калина», «Вальс» Дога, - Олег Ткач (акордеон); пісні «Черевички» та «Калина» - Сінейко Аня(бандура); дуетом Різник Станіслав та Іваненко Іван  виконали композицію «Чарівні дзвіночки».




Ганна Демиденко відгукується поетичними рядками на всі події епохи. У неї є вірші про бій під Крутами, голодомор 1932-1933 років, Велику Вітчизняну війну, про любов та материнство, сто віршів Ганна Петрівна присвятила Небесній сотні(«Герої не вмирають»). А остання  збірка,  присвячена її батькові, Ходаку Петру Григоровичу, учаснику форсування Дніпра у роки Великої Вітчизняної війни.  До нової збірки поетеси увійшли вірші про новосанжарців — учасників АТО та воїнів Другої світової війни. А також поезії на вічні теми: кохання, патріотизму, любові до рідної землі. З великою увагою вслухалися школярі в кожне слово поетеси, бо поезія її щира та йде від самого серця. А ще багато  поезій – це взяті з реального життя історії, які просто не можуть залишити нікого байдужими.