БІБЛІО КРАЇНА

  25 березня увесь літературний світ відзначає День читання книг одного з найвідоміших англійських письменників-фантастів, Джона Р. Р. Толкіна - Tolkien Reading Day. Цього дня прихильники письменника з різних країн світу збираються, щоб популяризувати твори автора, а також пропагують їх використання в освітніх цілях. Вони проводять благодійні збори, реконструюють події, які описані в його книгах, організовують театральні постановки й костюмовані бали, суперечки й дискусії на тему робіт автора та його життя, щоб ушанувати великі літературні заслуги Толкіна. Віддаючи данину майстерності й таланту Толкіна, громадські читання його книг проводять у бібліотеках, музеях, книжкових клубах, школах і ВУЗах. Чому день читання Толкіна призначений на 25 березня, і хто його вигадав: 1969 року була заснована освітня й літературна організація «Товариство Толкіна». Саме їй ми зобов’язані появою такої дати в календарі. Товариство Толкіна займається вивченням його життя та творчості, а також заох...

  “ Поезія – це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі” Ліна   Костенко Поезія є не просто частиною загальносвітової культури, а й одним з геніальних досягнень людства. Всього кілька поетичних рядків   можуть передати романтичні почуття та філософські роздуми, радість життя та біль втрат. З найдавніших часів і сьогодні поезія залишається   видом мистецтва, який постійно розвивається, але суть її залишається незмінною – прагненням до відтворення найглибших та найважливіших людських почуттів. Багато прекрасних віршів написаних великими поетами, зберігаються в нашій пам’яті протягом усього життя. Римовані рядки здатні зворушити до глибини душі, викликати бурю емоцій і вражень. Щоб висловити подяку всім поетам на Землі, людство відзначає щороку Всесвітній день поезії. Свято було засновано ЮНЕСКО в листопаді 1999 року. І вперше Всесвітній день поезії (World Poetry Day) пройшов у 2000 році в Парижі. В Україні Всесвітній день поезії почав відзнач...

  Наш філіал приєднався  до акції «Національний тиждень читання поезії», який вже вдруге організовує Український інститут книги. Цьогорічна тема – «Пісня тисячі голосів», а гаслом стали слова Сергія Жадана: «З чого все почалося? Вона заговорила про мужність і зброю. В неї навіть не голос – в неї багатоголосся». Сучасні українські поети воюють на фронті, пишуть важливі актуальні вірші, волонтерять, або роблять майже усе одразу, наближаючи перемогу. Перемоги на фронті допомагають українській поезії, як і іншим видам і жанрам мистецтва, набути власного значущого голосу. Зараз ми проходимо певний поворотний момент, після якого не буде, як раніше. Українську поезію почали частіше перекладати, українських авторів хочуть чути чи не на кожному літературному майданчику світу. Сучасна поезія переживає період зростання разом з поетами, які її пишуть. Ми завжди мали дуже потужну поезію, але зараз на нас чекає справжній шквал, і нехай це допоможе нашій країні перемогти в цій вій...

  На порозі XXI ст. екологічна криза все більше нівечить природу нашої країни: загинули сотні малих річок, занепадають Чорне та Азовське моря, перетворюються на стічні брудні “відстійники” дніпровські та інші водосховища, ставки, озера. Задихаються від промислових і транспортних забруднень міста, знищуються ліси. Екологічне лихо спричинила в Україні Чорнобильська АЕС. Смертність населення почала переважати народжуваність. Таке становище змусило уряд України в 1992 році визнати всю територію держави зоною екологічного лиха. Людство стоїть на порозі  катастрофи – парникового ефекту, зменшення озонового шару, проблеми чистої води, кислотних дощів. Причиною 70% ракових захворювань є порушення взаємодії організму і навколишнього середовища. Починаючи з 1900 р. на нашій планеті вимерло близько 500 видів тварин. Лише наприкінці XX ст. люди забили на сполох, бо зрозуміли, що природу треба охороняти. «Ми не успаткували природу від своїх батьків, ми її позичили у своїх дітей», - слова, ...

  Сьогодні ми розповімо вам історію про те, як роман великого французького письменника врятував від повного занепаду шедевр паризької архітектури    - Собор Паризької Богоматері , а готичний собор допоміг роману Гюго в ХХІ столітті піднятися на вершину списку бестселерів.   Собор Нотр–Дам–де-Парі стоїть на місці римського храму присвяченому Юпітерові. Будували його майже двісті років з 1163 по 1345 роки. Дивовижні вітражі та величні шпилі зробили собор справжньою перлиною готичної архітектури. Але під час правління Людовіка ХІ V , а особливо під час Великої французької революції собор пережив серйозні зміни, були часи коли його навіть використовували як продуктовий склад.   Однойменний роман В. Гюго вперше було опубліковано в березні 1831 року. Парижани відразу ж полюбили головних героїв: красуню танцівницю циганку Есмеральду, горбатого дзвонаря собору Квазімодо, поета і романтика П'єра Гренгуара, і звичайно ж СОБОР, який за задумом автора є головною ді...

        Існує цікава версія: слово «весна» походить від давніх слів, пов’язаних із радістю, світлом і пробудженням. Весною все навкруги прокидається після зимової сплячки, дерева та кущі розпускають свої бруньки, починається розквіт трав, народжуються нові тварини, а птахи повертаються зі своїх зимівельних квартир. Слову весна – декілька тисяч років, воно є у багатьох індоєвропейських мовах.. А майже всі слов’яни вимовляють його приблизно так, як і ми. Багато хто асоціює слово «весна» із близькозвучним «веселий». Історично обидва слова спільнокореневі, походять від давнього індоєвропейського слова «ves» із первинним значенням «живий, світлий». Бо в уявленні наших предків календарна весна асоціювалась зі світлом, з відродженням життя. Саме тому її назва так гарно передає настрій цієї пори року! А звідки ж походять назви українських весняних місяців? Березень  – така сучасна назва остаточно закріпилася в середині минулого століття. Вона походить від най...